Червень 2021
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

postheadericon Поради батькам

Автор: sadik-admin

Опубликовано: Лютий 20, 2017

Рекомендації для батьків

Безпечне літо:

ЯК ДИТИНІ НАДАТИ ДОМЕДИЧНУ ДОПОМОГУ

 

  1. Укус комахи

Якщо  дитину вжалила бджола, знайдіть і обережно видаліть жало разом з  отруйним мішечком знизу догори. В іншому разі  послабте місцеву реакцію за допомогою  шматочка цукру. Він допоможе  витягнути отруту з рани та попередити розвиток набряку. Якщо набряк болить і не зникає,  потріть ушкоджене місце таблеткою валідолу  та зверніться до лікаря.

У разі алергійної реакції дайте дитині антигістамінний препарат і пропонуйте їй більше пити. Щ)об загальмувати всмоктування отрути, до місця набряку прикладіть грілку з холодною водою або змочений у холодній воді рушник. Зверніться до лікаря-алерголога.

 

  1. Садно чи поріз

Найпоширеніші види  дитячих травм влітку –  забої, порізи,  садна та подряпини.  І «підхід» до них різний.

Якщо в дитини садно чи подряпина, промийте рану чистою водою з милом за допомогою марлевого тампона. Після чого ретельно змийте мило. Повторюйте промивання кілька разів на день, поки рана повністю не затягнеться. Залиште садно чи подряпину відкритими, так вони загоюватимуться найліпше. Утім,  якщо  дитина гратиметься на дитячому майданчику, обов`язково  закрийте рану легкою пов`язкою. А коли дитина повернеться у приміщення – зніміть.

     Якщо дитина  сильно порізалася чи розідрала шкіру, спершу зупиніть кровотечу. Для цього накладіть на  рану щільну пов`язку та сильно затисніть її. Попросіть дитину підняти ушкоджену частину тілі догори. Якщо кров пересякнула пов`язку , накладіть поверх неї другу. Коли кровотеча припиниться чи зменшиться,  обв’яжіть ушкоджену ділянку тіла  тканиною або еласичним бинтом. Пов`язка  має ьтиснути на рану та водночас не припиняти повністю циркуляцію крові.

УВАГА! Щоб зупинити артеріальну кровотечу, накладіть джгут вище від рани та негайно викликайте «швидку».

 

  1. Тепловий удар

Тепловий удар виникає через високу температуру навколишнього середовища, особливо за високої вологості повітря та відсутності вітру. Перегрів може статися не лише на вулиці,  а й у приміщенні, якщо його належно не провітрювати.. Тому стежте, щоб дитина дотримувалася питного режиму. На вулиці обов`язково носила  головний убір.

Якщо дитина зазнала теплового удару, передусім винесіть її із зони  перегрівання. Відтак швидко охолодіть тіло за допомогою холодної води, шматків льоду з морозильної камери чи мокрого простирадла. Якщо тепловий удар трапився на вулиці, то занесіть дитину  в приміщення з кондиціонером, а потім уже обливайте холодною водою. Притомній дитині  дайте випити прохолодної води. Якщо їй стане  після цього легше, відвезіть її в лікарню.

 

ВИТЯГ

З Постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року №305 «Про затвердження норм та Порядку  організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та  відпочинку»

 

ПАМ`ЯТКА

1.Енергетична та поживна цінність їжі в ЗДО повинна  відповідати загальним віковим потребам дітей згідно з  нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, визначеними МОН.

  1. Частка калорійності їжі залежить від режиму (кратності) харчування в закладі. Добова  енергетична цінність для дітей від 1-4 роки –  1385 ккал; 4-6(7) років – 1700 ккал.
  2. М`ясо, риба, молоко та молочні продукти, яйця, бобові та горіхи є основними джерелами білку. Додатковим джерелом корисних білків є злакові продукти. Добова потреба у білку: діти 1-4 роки –  53 грами; 4-6(7) років –  58 грамів.

4.Доцільною є заміна насичених жирів тваринного походження ненасиченими жирами рослинного походження та регулярна присутність морської риби у чергуванні страв. Добова потреба у жирах:  діти 1-4 роки – 44 грами; діти 4-6(7) років  –  56 грам.

5.Діти повинні регулярно споживати харчові продукти  та страви з вмістом вуглеводів. Пріоритетними  продуктами цієї групи є рослинні продукти з високим вмістом харчових волокон. Добова потреба у вуглеводах: діти  1-4 роки  – 194 грами;  4-6 (7) років  –  240 грамів.

  1. Овочі та фрукти у свіжому та переробленому вигляді пропонуються без додавання цукрі, вміст цукрі, який міститься природно, не обмежується. Під час приготування страв кількість цукрі, що додаються, не повинна перевищувати  5 грамів на 100 грамів/ мілілітрів готової страви.
  2. Під час організації в закладі три-, чотири-, або п`ятиразового харчування граничні норми добової калорійності мають становити: сніданок  –  25-30%; обід –  30-35%; сніданок та обід –  55-65%;  сніданок, другий сніданок, обід та вечеря – 85-100%.
  3. Вага порції солі для приготування готових страв у період з 1 вересня 2021 року до 31 грудня 2022 року має становити:: з 1 вересня до 31 грудня 2021 – 75% норми для відповідної вікової групи; з 1 січня до 31 серпня 2022 – 50% норми для відповідної вікової групи; з 1 вересня  до 31 грудня 2022 –  25% норми для відповідної вікової групи.
  4. До груп харчових продуктів не включені харчові продукти (борошно, дріжджі, спеції, прянощі, сухарі панірувальні, томатна паста, лимонна кислота, цукор ванільний, крохмаль, сода, оцет), що використовуються для приготування страв та видаються згідно з  технологічною документацією на страви та вироби.
  5. Під час комбінації харчових продуктів, що відносяться до однієї групи, їх вага розраховується пропорційно до ваги однієї порції ( наприклад, сирники із сметаною – сир кисломолочний дві треті порції та сметана одна третя порції або в іншій пропорції залежно від страви).
  6. Відхилення ваги порції для конкретного прийому їжі допускається на рівні 5-10 % з дотриманням загальної ваги порцій протягом тижня.
  7. Злакові, бобові та картопля, що використовуються для приготування перших страв, враховуються в загальну вагу порцій злакових, бобових та картоплі для всіх прийомів їжі (сніданок, обід та вечеря) на тиждень.
  8. Дітям з харчовою алергією на молоко та молочні продукти (відповідно до медичної довідки, виданої лікарем загальної практики – сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, в якій зазначено особливі дієтичні потреби дитини із встановленим діагнозом) для харчування пропонуються  рослинні напої.
  9. Засновник закладу освіти забезпечує безоплатне гаряче харчування в державних і комунальних закладах освіти за рахунок коштів відповідних бюджетів  відповідно до встановленого  в закладі освіти режиму (кратності) харчування:

–  дітей-сиріт;

– дітей, позбавлених батьківського піклування;

– дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються  у спеціальних та інклюзивних групах;

– дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»;

– дітей  закладів освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони  відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих,  що проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії  до прийняття постанови про відселення, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

  1. Забезпечення безоплатним гарячим харчуванням за рахунок бюджетних коштів здійснюється на підставі документів, що підтверджують таке право відповідно до законодавства.
  2. Харчування у закладі освіти здійснюється тільки у робочі дні.
  3. Вартість харчування в закладах дошкільної освіти переглядається і встановлюється (засновниками) щороку відповідно до норм  харчування з урахуванням режиму (кратності) харчування. Для забезпечення повноцінного харчування   здобувачів освіти закладів дошкільної освіти за рішенням засновника можуть регулюватися встановленням відсотка батьківської плати.
  4. Для дітей, які потребують лікувального харчування (спеціальних харчових продуктів, дієтичних добавок) створюються умови для споживання такого харчування за заявою одного з батьків або інших законних представників. Забезпечення таким харчуванням здійснюється відповідно до законодавства та не належить до обов`язків засновника, керівника зазначених закладів. У разі прийняття рішення засновником  таких закладів діти, що потребують лікувального харчування, можуть забезпечуватися таким харчуванням.
  5. У закладах дошкільної освіти кейтеринг ( спосіб організації харчування дітей, що передбачає доставку і реалізацію готових страв, виготовлених без використання матеріально-технічної бази закладу освіти оператором  ринку харчових продуктів, який здійснює постачання  послуг з харчування)  застосовується в разі відсутності  харчоблоку, а також, як виняток,  організація кейтерингу допускається на час проведення ремонтних робіт (реконструкції, капітального ремонту тощо) харчоблоку такого закладу на ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці такого закладу.
  6. У закладах дошкільної освіти режим (кратність) харчування залежить від режиму роботи закладу.
  7. У державних (комунальних) закладах дошкільної освіти тривалість сніданку, другого сніданку, підвечірку і вечері повинна становити не менше ніж 20 хвилин, обіду – 25-30 хвилин.  Їжу  необхідно видавати дітям у суворо визначений час з інтервалами у три-чотири години.
  8. Якщо діти перебувають у закладі дошкільної освіти чотири та менше годин, їх за заявою одного з батьків або інших законних представників харчуванням можна не забезпечувати. Діти, які перебувають  у закладі більше чотирьох годин, обов`язково забезпечуються харчуванням. При цьому режим (кратність) харчування може бути одно- або дворазовий з інтервалами між прийомами їжі не більше трьох-чотирьох годин.  Це може бути сніданок та/або обід. У закладах дошкільної освіти, в яких встановлено режим роботи чотири та менше години на добу, харчування організовується  за рішенням їх засновника.  У разі перебування дітей у закладі дошкільної освіти 12 та менше годин, але більше ніж 8 годин, режим (кратність) харчування повинен бути триразовим: орієнтовно для ясельних груп –  сніданок з 8 години до 8 години 20 хвилин, обід з 11 години 30 хвилин до 12 години, вечеря з 15 години 30 хвилин до 14 години;  для дошкільних груп –  сніданок з 8 години 30 хвилин до 8 години 50 хвилин, обід з 12 години 30 хвилин до 13 години, вечеря з 16 години 30 хвилин до 16 години 50 хвилин.

Процес споживання  їжі здобувачами освіти організовується таким чином, щоб здобувачі освіти всіх вікових груп отримували їжу за встановленим розкладом  та мали достатньо  часу для її споживання.

  1. Реалізація (видача) готових страв здійснюється після закінчення їх приготування та бракеражу.
  2. На початку та протягом навчального року, а також оздоровчого/ літнього періоду необхідно інформувати здобувачів освіти про правила поведінки під час прийому їжі, надавати інформацію щодо впливу харчування на здоров`я, доступну для сприйняття дітьми відповідного віку.
  3. Візуальні матеріали, спрямовані на популяризацію здорового харчування, повинні містити цікаву та доступну для здобувачів освіти всіх вікових груп інформацію про користь і важливість овочів, фруктів та ягід щодня, під час кожного прийому їжі.
  4. Миття рук водою з милом перед прийомом їжі є обов`язковим заходом для запобігання поширенню інфекцій серед здобувачів освіти. Миття рук повинно бути належним  чином організоване як  складова частина відповідного прийому їжі з ретельним наглядом з боку працівників закладу освіти.
  5. Усі страви та вироби, які пропонуються здобувачам освіти, повинні формувати здоровий, повноцінний раціон харчування. Меню їдальні розміщується на відведеному для цього стенді, веб-сайті закладу в Інтернеті або доводиться  через інші  комунікації, доступні для дітей та їх батьків або інших  законних представників.
  6. З нового навчального року збільшиться в раціоні дітей кількість фруктів, м`риби, а зменшиться  –  хліб і картопля.  Нині денна норма картоплі на одну дитину віком від одного  до трьох років становить 130-150 г,  а від трьох до шести (семи) років –  190-220г. Нові норми пропонують  подавати картоплю відварену без шкірки, запечену, тушковану або картопляне пюре, в перших стравах під час сніданку, обіду або вечері. При цьому чергувати з іншими стравами так: одна страва з картоплі на чотири – п`ять  страв із злакових/бобових.
  7. Сезонні овочі, крім картоплі, пропонуватимуться на сніданок, обід та вечерю разом із зеленню. Вони можуть бути свіжими, замороженими або квашеними. Усього 15 порцій на тиждень, по 60 г – для дітей віком від  одного до чотирьох років, 80  г –  від чотирьох до шести (семи) років. Квашені – лише дітям віком  від чотирьох років і не частіше ніж тричі на тиждень, по разу на сніданок, обід та вечерю.
  8. Сезонні свіжі або заморожені фрукти та ягоди подаватимуться на сніданок, обід або вечерю щодня.У сього 10 порцій на тиждень по 60г – для дітей віком від 1 до 4 років , 80г – від 4 до 6  (семи) років. А сушені без додавання цукрів і підсолоджувачів пропонуватимуться тричі на тиждень під час сніданку, обіду або вечері по 20 г –  дітям віком від 1 до 4 років, 25г – віком від 4 до 6 (семи) років.
  9. Для страв із м’яса використовуватимуться – птиця й свинина, телятина, яловичина. Птиця подаватиметься шість разів на тиждень під час сніданку, обіду або вечері по дві порції. Маса нетто однієї: 45г– для дітей віком від 1 до 4 років , 60г – від 4 до 6 (семи) років.
  10. Риба дітям пропонуватимется двічі на тиждень по дві порції під час сніданку, обіду або вечері. Маса нетто однієї: 40г– для дітей віком від 1 до 4 років , 60г – від 4 до 6 (семи) років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Коли, чому та як навчати грамоти дошкільнят

Читати –  означає сприймати щось, записане літерами, письмовими знаками, вміти вимовляти те, що написано, надруковано.

Коли ж сам малюк готовий опанувати читання?

У 5-6 років багато дітей фізіологічно готові до навчання читання. Навіть якщо доти дорослі не зважали на інтерес малюка до літер і прохання почитати книжку, пограти в літери, у цьому віці він може самостійно опанувати злиття літер.

Який оптимальний час початку навчання дітей читати?

З цього приводу існує багато думок.  Головне – без примусу.  В ігровій формі цікаві дітям заняття можна починати досить рано.  У теорії розвивального навчання позитивно оцінюється навчання дітей читання ще до школи.

З чого ж починати навчати дошкільника читати?

Успіх у навчанні читання залежить від рівня розвиненості зорової  уваги та зорової пам’яті. Варто пропонувати дітям нескладні вправи на розпізнавання зображень з незначною відмінністю, знаходження кількох розбіжностей і розкладання їх на лінії зліва направо, бо саме в цьому напрямку здійснюється написання й читання.

Пробуджують інтерес до читання,  розвивають увагу, пам’ять вправи на знаходження заданих звуків у словах, добір слів із заданим звуком, поділ слів на склади.

 Пропонувати дітям ігри на розвиток слуху:розрізнення не мовленнєвих звуків, на розрізнення голосів людей, ігри на розвиток фонематичного слуху, тобто вироблення вміння чути складові слова.

Як розвивати мовленнєвий слух?

Мовленнєвий слух – здатність вловлювати та розрізняти на слух звуки рідної мови, розуміти зміст різних поєднань звуків:

  • Розрізнення голосів дітей та близьких дорослих;
  • Розрізнення звуків мовлення за тембром, силою та висотою;
  • Розрізнення подібних за звучанням слів;
  • Розрізнення складів;
  • Розрізнення звуків;
  • Засвоєння навичок виділення звука в слові – на початку, всередині, в кінці.

Уміння читати дуже важливе для інтелектуального розвитку дитини, її соціалізації, хоча саме по собі не свідчить про повну готовність до школи.

 

Поради для батьків

«Як зацікавити дитину читанням»

 

  • Читайте дитині вголос, навіть після того, як вона навчиться читати самостійно.
  • Обговорюйте з дитиною прочитане: «Що сподобалося?», «Що було нудним і чому?»
  • Ретельно добирайте книжки для читання з дитиною, і не лише з того, що читали ви в дитинстві.
  • Шукайте з поміж сучасних видавничих новинок, адже вони ближчі сучасним дітям.
  • Читайте самі, адже дитина наслідує дорослих, а надто батьків, а не лише робить те, що ті їй кажуть.
  • Обговорюйте з дитиною, зокрема, й ті книжки, які ви читаєте для себе. Розкажіть дитині, як вони на вас впливають, чим захоплюють.
  • Організуйте дитині візит до бібліотеки. Нехай вона пізнає, яке воно, королівство книжок, де мешкають книги, книжки і книжечки.
  • Читайте дитині не лише художню літературу:спробуйте будь-що, аби воно було текстом. Скажімо, візьміть кулінарну книгу і приготуйте щось разом із дитиною за одним із прочитаних рецептів.
  • Використовуйте для читання з дитиною книжки різних форматів – паперові, електронні, аудіо книжки.
  • Читайте з дітьми книжки із картинками без слів. Нехай дитина тренується розуміти та інтерпретувати візуальні образи.

Нехай ваша дитина усвідомить, що саме книга надає наснаги для отримання знань, додає впевненості, виховує грамотність.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Щоб дитина зростала здоровою

  

Дотримання оптимального режиму дня:підходи до організації діяльності дітей вдома і в дитсадку мають бути однаковими.

Режим сну:  у нормі дітям 4-6 років потрібно спати 12-13 годин на добу( 2 години вдень і 11 вночі). Бажано, щоб вони  лягали спати не пізніше 21 години.

 Харчування:  раціон дитини має бути збалансованим, містити здорову їжу. Харчування вдома, у вихідні дні не має надто відрізнятися від харчування в дитячому садку.

Пізнавальний час:  ніяких письмових домашніх завдань!

 

Прогулянки: загальна тривалість діяльності дошкільнят на свіжому повітрі в дитячому садку має бути не меншою 4 годин на день. Батькам не слід жертвувати вечірньою прогулянкою разом з дитиною вдома заради гуртків та секцій.

Візуальне навантаження: тривале сидіння за комп`ютером може призводити до перенапруження нервової системи, порушень сну та постави, погіршення самопочуття, втоми очей і навіть психологічної залежності та невротичних розладів.

Отже, уникайте надмірного непродуктивного напруження дітей, тобто дій, які не йдуть їм на користь:

  • харчування «через силу»;
  • навчання «через сльози»;
  • постійне й недоречне перебування за комп`ютером, біля телевізора.

 

ПАМ`ЯТАЙТЕ, що свіже повітря і сон – найкращі ліки від утоми.

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

« ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ»

клипарт-0_8bfc4_83c9d7dc_XL1.Психологічна готовність дитини до школи – формування певного ставлення до шкільного навчання як серйозної і соціально – значущої діяльності, відповідна мотивація, а також забезпечення рівня інтелектуального та емоційно – вольового розвитку.

2.Загальна готовність дитини до школи – комплексне дослідження й оцінювання фізичного, психічного, розумового й соціального розвитку дитини, необхідного для успішного опанування навчальним матеріалом.

3.Привчання дошкільників до посильної праці – самостійне обслуговування самого себе (одягнутись, скласти портфель, спланувати власну діяльність). Дитина, яка багато чого не вміє і весь час просить допомоги, часто стає об`єктом кепкувань інших дітей. Тоді шкільне життя може стати для неї психологічно травматичною ситуацією. Попри достатній фізичний та інтелектуальний розвиток дитини , в дошкільному дитинстві не відбулося її соціального зростання:вольові і моральні якості не знайшли свого застосування у реаліях щоденної діяльності .

4.Виховання самостійності у дошкільників – з моменту вступу до школи дитині потрібно давати більше самостійності, не намагатися постійно контролювати, щоб її власна мотивація не була похована під необхідністю , продиктованою дорослими.

5.Зважання на психофізіологічні особливості дитини:

- врахування рівня розвитку дитини на момент вступу до школи й уникнення не індивідуального підходу до дітей;

- уникнення переобтяжування майбутнього першокласника знаннями, і взагалі переваги пізнавального розвитку над фізичним, соціальним, трудовим, морально – етичним, художньо – естетичним;

- сприяння розвитку у дитини соціально значущих мотивів поведінки і діяльності.