Березень 2021
П В С Ч П С Н
« Лют    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  

postheadericon Поради батькам

Автор: sadik-admin

Опубликовано: Лютий 20, 2017

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Коли, чому та як навчати грамоти дошкільнят

Читати –  означає сприймати щось, записане літерами, письмовими знаками, вміти вимовляти те, що написано, надруковано.

Коли ж сам малюк готовий опанувати читання?

У 5-6 років багато дітей фізіологічно готові до навчання читання. Навіть якщо доти дорослі не зважали на інтерес малюка до літер і прохання почитати книжку, пограти в літери, у цьому віці він може самостійно опанувати злиття літер.

Який оптимальний час початку навчання дітей читати?

З цього приводу існує багато думок.  Головне – без примусу.  В ігровій формі цікаві дітям заняття можна починати досить рано.  У теорії розвивального навчання позитивно оцінюється навчання дітей читання ще до школи.

З чого ж починати навчати дошкільника читати?

Успіх у навчанні читання залежить від рівня розвиненості зорової  уваги та зорової пам’яті. Варто пропонувати дітям нескладні вправи на розпізнавання зображень з незначною відмінністю, знаходження кількох розбіжностей і розкладання їх на лінії зліва направо, бо саме в цьому напрямку здійснюється написання й читання.

Пробуджують інтерес до читання,  розвивають увагу, пам’ять вправи на знаходження заданих звуків у словах, добір слів із заданим звуком, поділ слів на склади.

 Пропонувати дітям ігри на розвиток слуху:розрізнення не мовленнєвих звуків, на розрізнення голосів людей, ігри на розвиток фонематичного слуху, тобто вироблення вміння чути складові слова.

Як розвивати мовленнєвий слух?

Мовленнєвий слух – здатність вловлювати та розрізняти на слух звуки рідної мови, розуміти зміст різних поєднань звуків:

  • Розрізнення голосів дітей та близьких дорослих;
  • Розрізнення звуків мовлення за тембром, силою та висотою;
  • Розрізнення подібних за звучанням слів;
  • Розрізнення складів;
  • Розрізнення звуків;
  • Засвоєння навичок виділення звука в слові – на початку, всередині, в кінці.

Уміння читати дуже важливе для інтелектуального розвитку дитини, її соціалізації, хоча саме по собі не свідчить про повну готовність до школи.

 

Поради для батьків

«Як зацікавити дитину читанням»

 

  • Читайте дитині вголос, навіть після того, як вона навчиться читати самостійно.
  • Обговорюйте з дитиною прочитане: «Що сподобалося?», «Що було нудним і чому?»
  • Ретельно добирайте книжки для читання з дитиною, і не лише з того, що читали ви в дитинстві.
  • Шукайте з поміж сучасних видавничих новинок, адже вони ближчі сучасним дітям.
  • Читайте самі, адже дитина наслідує дорослих, а надто батьків, а не лише робить те, що ті їй кажуть.
  • Обговорюйте з дитиною, зокрема, й ті книжки, які ви читаєте для себе. Розкажіть дитині, як вони на вас впливають, чим захоплюють.
  • Організуйте дитині візит до бібліотеки. Нехай вона пізнає, яке воно, королівство книжок, де мешкають книги, книжки і книжечки.
  • Читайте дитині не лише художню літературу:спробуйте будь-що, аби воно було текстом. Скажімо, візьміть кулінарну книгу і приготуйте щось разом із дитиною за одним із прочитаних рецептів.
  • Використовуйте для читання з дитиною книжки різних форматів – паперові, електронні, аудіо книжки.
  • Читайте з дітьми книжки із картинками без слів. Нехай дитина тренується розуміти та інтерпретувати візуальні образи.

Нехай ваша дитина усвідомить, що саме книга надає наснаги для отримання знань, додає впевненості, виховує грамотність.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Щоб дитина зростала здоровою

  

Дотримання оптимального режиму дня:підходи до організації діяльності дітей вдома і в дитсадку мають бути однаковими.

Режим сну:  у нормі дітям 4-6 років потрібно спати 12-13 годин на добу( 2 години вдень і 11 вночі). Бажано, щоб вони  лягали спати не пізніше 21 години.

 Харчування:  раціон дитини має бути збалансованим, містити здорову їжу. Харчування вдома, у вихідні дні не має надто відрізнятися від харчування в дитячому садку.

Пізнавальний час:  ніяких письмових домашніх завдань!

 

Прогулянки: загальна тривалість діяльності дошкільнят на свіжому повітрі в дитячому садку має бути не меншою 4 годин на день. Батькам не слід жертвувати вечірньою прогулянкою разом з дитиною вдома заради гуртків та секцій.

Візуальне навантаження: тривале сидіння за комп`ютером може призводити до перенапруження нервової системи, порушень сну та постави, погіршення самопочуття, втоми очей і навіть психологічної залежності та невротичних розладів.

Отже, уникайте надмірного непродуктивного напруження дітей, тобто дій, які не йдуть їм на користь:

  • харчування «через силу»;
  • навчання «через сльози»;
  • постійне й недоречне перебування за комп`ютером, біля телевізора.

 

ПАМ`ЯТАЙТЕ, що свіже повітря і сон – найкращі ліки від утоми.

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

« ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ»

клипарт-0_8bfc4_83c9d7dc_XL1.Психологічна готовність дитини до школи – формування певного ставлення до шкільного навчання як серйозної і соціально – значущої діяльності, відповідна мотивація, а також забезпечення рівня інтелектуального та емоційно – вольового розвитку.

2.Загальна готовність дитини до школи – комплексне дослідження й оцінювання фізичного, психічного, розумового й соціального розвитку дитини, необхідного для успішного опанування навчальним матеріалом.

3.Привчання дошкільників до посильної праці – самостійне обслуговування самого себе (одягнутись, скласти портфель, спланувати власну діяльність). Дитина, яка багато чого не вміє і весь час просить допомоги, часто стає об`єктом кепкувань інших дітей. Тоді шкільне життя може стати для неї психологічно травматичною ситуацією. Попри достатній фізичний та інтелектуальний розвиток дитини , в дошкільному дитинстві не відбулося її соціального зростання:вольові і моральні якості не знайшли свого застосування у реаліях щоденної діяльності .

4.Виховання самостійності у дошкільників – з моменту вступу до школи дитині потрібно давати більше самостійності, не намагатися постійно контролювати, щоб її власна мотивація не була похована під необхідністю , продиктованою дорослими.

5.Зважання на психофізіологічні особливості дитини:

- врахування рівня розвитку дитини на момент вступу до школи й уникнення не індивідуального підходу до дітей;

- уникнення переобтяжування майбутнього першокласника знаннями, і взагалі переваги пізнавального розвитку над фізичним, соціальним, трудовим, морально – етичним, художньо – естетичним;

- сприяння розвитку у дитини соціально значущих мотивів поведінки і діяльності.