Серпень 2019
П В С Ч П С Н
« Бер    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  

postheadericon Практична діяльність з дітьми

Автор: sadik-admin

Опубликовано: Лютий 20, 2017

Досвід роботи педагогів ДНЗ №31 «Ягідка» з організації практичної діяльності дошкільників (навчально-пізнавальна діяльність)

IMAGE0004 Завдання чинних програм розвитку дитини дошкільного віку розтягнуті крізь призму Базового компонента дошкільної освіти. Серед багатьох завдань дошкільного виховання є одне, зрозуміле всім – формування в дітей позитивного ставлення до праці як запорука виховання працелюбності та подальшої соціалізації в суспільстві.

 Тема: «Купаємо ляльку»

 Мета: продовжувати вчити малят послідовно виконувати ігрові дії (наливати воду, купати ляльку, витирати рушником, одягати чисте вбрання,вкладати спати). Поповнювати уявлення про властивості та якості води: ллється, прозора, холодна, тепла, гаряча, чиста. Привчати до безпечного поводження з водою. Стимулювати розвиток індивідуальної гри. Розвивати емоційну сферу дітей. Залучати до повторення потішки, колискової. Виховувати добрі почуття, дбайливе ставлення до ляльки.

Обладнання: велика лялька, ванночка, мочалка, рушник, лялькова постіль, колиска,індивідуальні набори: маленькі ляльки та ванночки за кількістю дітей.

Хід гри – заняття

І. Комунікативна частина.

1.  Ігровий момент з лялькою.

–    Діти, подивіться, хто це? Так, це лялька. Я сьогодні буду мамою, а це мій синочок Андрійко.

2.  Бесіда.

–   Розкажіть, як мами доглядають за маленькими дітьми?

( – Граються, годують,одягають, купають).

–         Для чого мами купають своїх дітей?

( – Щоб бути чистими, здоровими, охайними).

 

ІІ. Пізнавальна частина.

1.     Дидактична гра.

–         Що потрібне для купання?

( – Водичка, ванночка, мило, мочалка, рушничок).

2.   Дослідницька діяльність з водою.

–         Якою водою треба митися?

( – Теплою).

Дослід.

У трьох посудинах налита вода. Діти на дотик визначають її стан: холодна, гаряча, тепла.

–         Чи можна митися холодною водою? А гарячою? Чому не можна?

–         Яка вода потрібна для купання?

3.   Психогімнастика.

–         Покажіть той вираз обличчя, який буває, коли на вас ллється тепла водичка. А тепер – коли ллється холодна.

4.   Показ вихователем купання ляльки.клипарт-0_8bfc3_c18988fe_XL

–         Я купаю ляльку:

Водичко, водичко

Умий ляльці личко.

Рожеве та біле,

Як яблучко спіле.

Хлюп, хлюп, водиченько,

Хлюп, хлюп на личенько.

І на ручки, і на ніжки

Хлюп, хлюп, хлюп.

 

–         Що це? Що я зараз роблю? Що робитиму потім? Який рушничок?

Той, хто вмивається,

З рушничком вітається.

–         Я вдягаю ляльку в чисте вбрання.

5.    Оцінювально-контрольні дії.

Діти милуються вмитою та гарно одягненою лялькою.

–         Бачите, який Андрійко: гарний, чистий, які в нього веселі очі. Чому?

Він задоволений, що ми його викупали.

6.   Словникова вправа.

–         Скажи Андрійкові лагідне слово.

Малята разом з вихователем вкладають ляльку в колиску відпочивати.

 

ІІІ. Перетворювальна частина.

1.     Самостійна гра дітей.

Кожна дитина бере маленьку ляльку, ванночку і купає її.

–         Що ти робиш? Яка в тебе водичка? Чим витиратимеш ляльку?

Діти витирають ляльку рушничком та вдягають.

2.   Вкладання ляльки спати.

У мого Андрійка

Оченята сонні,

Рученьки, мов з вати, –

Андрійко хоче спати.

–         Діти, знайдіть кожен ліжечко для вашої ляльки (колір одягу ляльки має відповідати кольору ліжка). Вкладіть її спати.

3.   Діти разом з вихователем співають колискову:

Котику сіренький,0_8bfc2_1b7984a7_XL

Котику біленький.

Не ходи по хаті,

Не буди дитяти,

Дитя буде спати,

Котик воркотати.

Ой на кота воркота,

На дитину дрімота.

А-а-а; а-а-а; а-а-а.

 

Підготувала:

вихователь  Руденко О.А.

 

Тема: «Вирощування цибулі у закритому грунті».

 

Різновид діяльності: праця у природі.

Мета: формувати уявлення про умови вирощування із коріння цибулі. Учити висаджувати коріння цибулі; спостерігати за появою сходів, доглядати за ними; знати, що для їхнього росту потрібні волога і тепло. Підводити дітей до розуміння значення землі для росту рослин. Розвивати уважність, спостережливість; виховувати інтерес до сільськогосподарської праці.

 

Обладнання: коріння цибулі; відерце з водою, лійка, дерев`яна паличка-глибиномір для ямок, ємкість із землею; літературно-фолькльорний матеріал: загадки, віршики.

 

Хід заняття.

Діти розглядають овочі.

–         Такі овочі можна споживати цілий рік. А ще – милуватися ними, відчувати їх запах.

–         Уявляєте, як це гарно, коли за вікном сніг!

Запропонувати за запахом назвати рослину: цибулю, кріп, петрушку. Загадати загадку про цибулину:

Сарафан  – не сарафан, платтячко – не платтячко, а як станеш роздягати – відразу ж розплачешся.

–         Із чого виростає ця рослина?

–         Із маленького кореня цибулинки.

–         Якого кольору лушпиння цибулі?

–         Чому про нього кажуть, що воно золотисте?

–         Звідки проростає перо на цибулині?

–         Навіщо їй вусики?

 

Щоб усі рослини виросли гарними і привабливими, потрібно вміло їх посадити у спеціальній прозорій ємкості ( «зимовий город»). Вихователь демонструє висаджування цибулі у закритий грунт ( звертається до землі, сонця, води з проханням :

Щедра земле,

Сонечко миле,

Дайте рослині силу!

Щедра земле,

Сестрице водо,

Дайте рослині воду!

Замовляння діти вивчають напам         `ять).

Перед кожною дитиною – пророщена цибулина. У центрі – скляна ємкість («зимовий город»). Зліва – лійка. Справа – відерце з водою, паличка – глибиномірка для ямок.

Вихователь розповідає порядок висаджування:

  1. 1.      Визначити місце висаджування цибулі.
  2. 2.    По черзі зробити ямки паличкою – глибиноміром.
  3. 3.    Узяти цибулину-саджанець і проказати замовляння.
  4. 4.    Посадити цибулинку у ямку і загорнути  землею.
  5. 5.     Полити посаджені рослини.
  6. 6.    Поставити «зимовий город» біля вікна.
  7. 7.     Прибрати робоче місце.

 

Самостійна робота дітей.

Діти працюють підгрупами. Вихователь контролює культуру праці та послідовність трудових дій.

Підсумок:original

А тепер будемо сподіватися, що незабаром з`являться ніжні і лагідні зелені росточки.

Виростаєм на «городі»

Проростаємо від сонця,

Від водиці зеленієм,

Діточкам усім радієм!

Ви нас діти, доглядайте

І водою поливайте

Щоб могли ми воду пити,

Треба землю розпушити.

Любі діти! Час не гайте –

Ви за нами доглядайте…

Підготувала: вихователь Хвостик Н.В.

Тема: «Книги-мандрівниці»

Мета: стимулювати у дітей бажання допомагати тим, хто цього потребу; розвивати вміння добирати за кольором, довжиною паперову стрічку відповідно до книжки; виховувати доброзичливість, зосередженість під час виконання роботи.

Матеріал: книжки, в яких були порвані сторінки, різнокольорові стрічки, ножиці, клей, серветки, пензлики, прислів`я, велика кольорова книжка із вставними обличчями (весела та сумна). Кульки, вірші.

Хід заняття.

Діти граються. Чути плач.

Вихователь:   Діти, ви щось чуєте? Що це? (всі оглядаються. Із-за ширми з`являється книга)

Так це ж книжка! Книго, чому ти засмучена?

Книга: Та зі мною все гаразд. А з моїми подружками-книжками лихо!

Нерозумні малюки –

Їм обшарпали боки

Ще й сторіночки порвали,

Коли їх розглядали.

І тоді ми кульки віднайшли,

І полетіли на них не знать куди.

Довго-довго ми літали,

Непомітно ось до вас попали.

Вихователь: Люба книго, ви правильно зробили, що завітали до нас. Адже серед наших діток – нікчем немає.

Книга: Справді немає? А нам здається, що всі діти однакові.

Вихователь: Ні, люба книго, не всі діти однакові. Ось поглянь (діти сідають на килимок, а вихователь роздає сигнальні картки – проводить гру «Скажи кольором»).

Ситуації:

–         Брати книгу брудними руками;

–         Читати книгу під час вживання їжі;

–         Вчасно повертати книгу до бібліотеки;малювати у книжках;

–         Охайно ставити книжки на поличку;

–         Підклеювати книги, якщо вони того потребують;

–         Битись книжками.

Книга: Молодці! Я бачу, що ви дійсно чемні та виховані діти (вихователь підзиває до себе дітей, збирає картки і тихо запитує).

Вихователь: Як ви вважаєте, чи можемо ми якось допомогти книжечкам?

Діти: Підклеїти.

Вихователь: Отже,не плач, люба книжко, діти полікують твоїх подружок трішки, що й боліти перестане.

Книга: Якщо можливо це, то будь ласка! (подає  «хворі» книги вихователю), діти сідають за столи.

–         З чого ж слід розпочати роботу? (діти розповідають про послідовність роботи). Після закінчення роботи «вилікувані» книги кладуть на один стіл.

Вихователь: Ось, книжечко, твої подруги вилікувані, але ще трішки кволі після хвороби, тому ще слід їм полежати (вихователь наголошує про охайність (неохайність) виконаної роботи).

Так, дійсно, ми зробили гарну справу. Погляньте, навіть книжечка стала якою веселою, адже гарна справа впливає і на настрій. А ви який маєте настрій? (діти посміхаються один одному)

Але все ж таки, чому книги треба берегти? (діти відповідають прислів`ями)

–         Книга вчить як на світі жити.

–         У Землі супутник Місяць, а у людини – книги.

–         Золото добувають із землі, а знання із книги.

Дійсно, книга нам всім відкриває двері у світ цікавого, незнаного.

Вихователь: А чи хочеться вам, діти, щоб ці книги стали мешканцями нашої групи. А де ж ми їх поселимо у групі? (у куточку книги) Тому давайте запропонуємо це книгам (одна дитина підходить до книжки і пропонує залишитись у групі).

Книга: Безмежно ми вам вдячні! І за вашу вправну працю хочемо подарувати кульки, завдяки яким ми сюди потрапили. І щоб ваше життя, малята, було таке різнобарвне, веселкове, як ці кульки, а потяг творити добро ніколи не згасав  (діти дякують).

Вихователь бере книжку і разом з дітьми несуть її у куточок книги.

Вихователь: Ми сьогодні зробили добре діло. Адже допомагати тим, хто потребує – це вчинок, який заслуговує поваги і шани від оточуючих. І ви попрацювали на славу. Тому для вас настав час відпочинку.

Підготувала: вихователь  Шевченко Л.М.

Тема:  «Зустріч з ветеранами праці» (заняття-розвага)

Мета: спонукати дітей до творчої активності, довести, що працkart uchя – головний показник благополучча людини. Закріпити прислів`я.

Матеріал: малюнки дітей: «Яку професію я оберу в майбутньому», фотографії ветеранів, скринька з прислів`ями, квіти для ветеранів.

 

Хід заняття.

Добрий день Вам, люди добрі!

Раді ми вас вітати, щастя і добра бажати.

Сьогодні у нас свято, хай буде вам тепло і затишно в цьому залі, мов у хаті своїй. Хай тиха і щира розмова торкнеться сердечка кожного із вас.

Діти, сьогодні ми із вами поговоримо про працю. Праця, труд, робота –  це слова, що означають працювати. Народна мудрість вчить: «Без труда – нема плода». А наш український народ дуже працелюбний, любить свою землю, любить на ній працювати, кожен клаптик землі викохає, випестить, обсадить квітами, садами засадить. Та не тільки на землі трудитись уміє, а й всяку роботу знає…

Дидактична гра: «Професії від «А» до «Я».

За самовіддану працю нагороджують грамотами, медалями, цінними подарунками, присвоюють почесні звання: Заслужений працівник, Ветеран праці. Лиш та людина, яка багато років плідно і добросовісно працювала отримує таке звання, і звичайно, повагу від колег. Ось і в нашому садочку працюють такі люди: це Білошапка Олена Костянтинівна, наш завгосп, давайте привітаємо її (діти плещуть у долоні).

І… Вона навча дітей співати.

І як потрібну ноту брати,

Ще танцювати, казку грати,

Ото талант, ну що й сказати…

–         Хто це, діти?

Це наш музичний керівник – Остапенко Світлана Олександрівна.

Погляньте, їхні  груди прикрашають медалі, на столі лежать грамоти – все це свідчення того, що вони багато працювали. Кожного ранку, і в гожу днину, і в дощову погоду, і в мороз, і в заметіль поспішають наші ветерани на роботу, щоб навчити вас доброму, мудрому, щоб ви взяли від них все краще.

Дидактична гра: «Скринька з прислів`ями про працю».

Я знаю, що ви любите казки. Ось послухайте першу незвичайну казочку «Про дівчинку Оленку».

В селі Склярівка, в зимову пору, народилася дівчинка, вона була п`ятою дитиною. Сім`я була великою, на її долю випала війна, розруха і голод. Тому Оленка, як і старші брати і сестрички, почала рано працювати. Ще їй треба було навчатися у школі, поспати в теплому ліжку, а вона бігла на роботу. Працювала на фермі, доглядала маленьких поросят. Ой, як важко було тоді працювати, боліли натруджені руки, підкошувались натомлені ноги.

Оленка стала дорослою, переїхала до Сум. Влаштувалась працювати до дитячого садка, де була і завгоспом, і помічником вихователя. Так і працює в садочку вже 43 роки. Маючи такий солідний стаж, поважний вік, Олена Костянтинівна продовжує працювати завгоспом. В обов`язки завгоспа входить: про це докладніше розповість Олена Костянтинівна.

Дидактична гра: «Відкритий мікрофон».

Крім працьовитих людей, тра17пляються люди, які не люблять працювати. Як їх називають?  Лежебоки, лежні, лінивці.  Таких людей не люблять, висміюють, перевиховують, не хочуть з ними мати справи. Ось про такого хлопчика діти виконають жартівливу пісню: «Грицю, Грицю, до роботи» (пісня-інсценізація). Я думаю, серед дітей нашої групи немає такого Гриця.

У мене є  ще одна казочка про дівчинку Світланку.  Вона народилася далеко від України. В Узбекистані, в дуже складний час, коли багато людей повинні були залишити свої домівки і виїхати туди, де не було війни. Батьки дуже любили свою Світланку і вона росла їм на втіху. Найбільше Світланка любила співати і танцювати, допомагати мамі. Світланка навчалася у звичайній школі і в музичній. Їй було важко, але вона все встигла, бо була старанною дівчинкою.

Коли Світлана виросла, то пішла працювати музичним керівником у дитячий садок. Працюючи в дитячому садку, Світлана Олександрівна навчалась в Харківському інституті. І так Світлана Олександрівна пропрацювала в дитячих садочках 34 роки. Із дитячими піснями і таночками, що розучувала з вами Світлана Олександрівна, ви підростали, дорослішали.

Крім захоплення музикою вона дуже любить готувати, щоб порадувати свою донечку і улюбленого внучка Іванка.

Виступ Світлани Олександрівни.

Запрошення до картинної галереї «Світанкові мрії дітей групи «Шипшинка». Розповіді дітей про омріяні професії.

Дидактична гра: «На роботу не з`явився водій, лікар, вихователь…»

Що ж буде? (роздуми дітей)

Читання вірша «Все від праці у світі цьому».

Музичний сувенір для ветеранів праці, пісня «Бабуся Зима».

На закінчення: діти разом з гостями пригощаються печивом та п`ють чай.

Підготувала:

вихователь  Висіканцева О.Ф.

Тема:  «Білизну поперемо лялькам і похвали не треба нам».

Різновид діяльності: господарчо-побутова праця.

Мета: вдосконалювати у дітей навички господарчо-побутової праці. Стимулювати емоційну налаштованність та бажання дітей працювати, самостійно виробляти елементарні трудові цілі, вміти добирати потрібні знаряддя праці, усвідомлювати свої обов`язки, виховувати схильність до співпраці і взаємодопомоги.

Обладнання: 2-3 столи, 2 стояки, мотузка, прищіпки, відерця, тази для прання та полоскання білизни, ванночка, піднос ( таця), рушники. Пелюшки, ляльковий одяг, лялька у колисці, скринька-ласощі.

Хід заняття.

Діти у групі граються, стук у двері. Заходить дівчинка з колискою до групи.

Дівчинка: Добрий день. Перепрошую, дозвольте залишити у вас, на деякий

час, мою улюблену. Незвичайну ляльку, вона у мене, як справжня дитина, а звати її Полінка. Справа в тому, що ми, група «Шипшинка», йдемо на музичне заняття і за лялькою нема кому доглянути. Зараз Полінка спить. Будь ласка, догляньте за нею. Все що їй потрібно у колисці.

Вихователь: Допоможемо дівчинці, доглянути за маленькою лялькою? А коли лялька спить, як треба себе поводити? Як розмовляти? А що не можна робити? А чому так не можна чинити?

Відповіді дітей.

Вихователь: Поки лялька спить хочу запропонувати вам тихенько пограти у дитячу гру «Як учинити?» (на столі лежить 5 карток з сюжетними картинками). Слухайте завдання діти:

–         Вам треба обрати собі картку і визначити за сюжетними картинками, кому потрібна допомога ( діти працюють за завданням).

Вихователь: І так, що не треба робити? А як треба вчинити?  (відповіді дітей).

Плаче лялька ( плач). Діти разом ідуть дивитися та вивозять колиску із спальні.

Вихователь: Діти, як ви гадаєте, чому плаче Поліна? (відповіді дітей)

При огляді з`ясовується, що лялькові пелюшки і одяг мокрі.

Вихователь: Малята, чи бували ви в такій ситуації? Чи доводилося вам

піклуватися за маленькими дітьми? В даній ситуації. Що ми будемо робити? Що нам для цього потрібно? (відповіді дітей)

Вихователь показує столи та обладнання, де і чим будуть працювати діти. Ставить дітей в умови самостійного розподілу самостійного трудового доручення. Підготовка місця виконання роботи.

Вихователь: Малята, підготуйтеся до праці.

Діти засукують рукава, одягають фартухи. Під час виконання дітьми завдання, вихователь підтримує слушні вимоги, контролює поведінку дітей, звертає увагу не тільки на дбайливість дітей. А й на х-р. взаємодії, як вони звертаються одне до одного, чи допомагають один одному у співпраці. Під час прання запропонувати разом продекламувати вірш Г.Бойко «Перу, перу платтячко».

Діти:               

Перу, перу платтячко

І хустинки для моєї лялечки,

Для Полінки.

Перу. Перу платтячко

І співаю,

У вікно, на сонечко поглядаю:

Вийди, вийди сонечко,

З-за хмарки,

Хай висохне платтячко

Для Полінки.

Буду, буду платтячко прасувати.

Буду мою лялечку одягати.

Кожна дитина виконує відповідну справу: у роздяганні ляльки, наливанні води у тази і ванночку. Пранні, споліскуванні одягу, викручуванні, прив`язування мотузки до стояків. Розвішування одягу на мотузці, прищипування прищіпками, прасування одягу на іграшковій прасувальній дошці іграшковою праскою, миття ляльки, витирання рушником, одягання ляльки.

Вихователь: Перед тим, як одягнути Полінку, що треба зробити з одягом? Чим, для чого це потрібно?

Відповіді дітей ( праскою прасуємо, щоб одяг був теплим, не зім`ятим, а саме головне, що гаряча праска вбиває мікроби на білизні).

Діти одягають у чисту випрасувану білизну ляльку Полінку і кладуть у колиску. Прибирають своє робоче місце ( витирають ганчіркою стіл та підлогу).

Вихователь: Діти, коли ви були маленькими, як мама вкладала вас спати? ( відповіді дітей)

Вихователь пропонує заспівати колискову «Люлі -люлі…»

Люлі-люлі-люлі,

Прилетіли гулі

Посідали на колисці

У червонім намисті.

А колиска рип-рип,

А дитинка хлип-хлип.

Ми колиску колихаєм

І Полінку присипаєм

А-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а.

Вихователь: Полінка заснула, т-с-с…, тихенько. Діти, ви сьогодні добреf617de2beaf9

попрацювали. Яку добру справу зробили ми не скажемо, а тільки рухами покажемо, що і як робили.

Гра «Що робили мине скажемо, тільки рухами покажемо»  (імітація рухів прання білизни).

Стук у двері, заходить дівчинка.

Дівчинка:        Дякую вам за те, що доглянули за моєю лялькою Поліною. Усе

в порядку? За вашу турботу і працю дарую вам ось цю чарівну скриньку. Від мене і моєї ляльки Полінки.

Діти:                Дякуємо!

Дівчинка:        До побачення, малята ( дівчинка разом із лялькою виходить з групи)

Вихователь: Малята, як ви гадаєте, що у цій чарівній скриньці знаходить-

ся? За що вам подарувала дівчинка ці смачні ласощі? Я вважаю, що дівчинка мала на увазі таке: «Зробив діло – гуляй сміло». А які ви прислів`я про працю знаєте?

Діти:               1. Праця людину красить.

2. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

3. Лінь гірше за хворобу.

4. Любиш кататися, люби і санчата возити.

5. Бджола мала, а й та працює.

Вихователь відмикає скриньку, дістає ласощі та роздає дітям.

–         Це вам, діти, нагорода за вашу турботу, та сумлінну працю. Дякую вам за все.

 

Підготувала:

вихователь  Буйвал Т.О.