Рекомендації педагогам щодо підвищення ефективності формування умінь дітей під час самостійної пізнавальної діяльності

З метою підвищення ефективності формування умінь дітей педагогу необхідно:

– -Забезпечити комфортний мікроклімат у групі;

– -добирати відповідні інтонаціях голосу, доброзичливо ставитися до дітей та сприяти доброзичливим стосункам між дітьми, враховувати їхнє бажання спілкуватися, брати ту чи ту участь у діяльності тощо;

– -ніколи не примушувати дітей виконувати будь-які дії:

– -передбачати дії та матеріальні умови ( запасні знаряддя, матеріали), щоб дати змогу дитині, за бажання, виправити допущені помилки;

– доброзичливо звертатися до кожної дитини на ім’я, уникати різних категоричних негативних оцінок, зауважень. Прагнути, щоб оцінки та допомога більше надавалася дітьми, ніж педагогом – допомогу однолітка дитині легше прийняти:

– бути для дітей прикладом щодо того –

– як делікатно звертати увагу товариша на недоліки, попередньо відзначивши позитивне;

– як зробити «м’яке» зауваження;

– як дати пораду, показати, пояснити, запропонувати тренувальні вправи;

– як виявити своє схвалення результату діяльності, чи підбадьорити дитину;

– пропонувати більш здібним дітям дізнатися , кому потрібна допомога, та запропонувати свої послуги;

– учити дітей-лідерів помічати успіхи «слабких» дітей, та звертати на них увагу інших;

– забезпечувати зміну ролей для кожної дитини – кожна має побувати у ролі лідера підгрупи, щоб відчути відповідальність, одержати задоволення від виконаного обов’язка чи турботи про товаришів. З цією метою слід варіювати обов’язки лідера. Для формування організаторських навичок дитину слід періодично ставити у такі умови, коли товаришам не обійтися без її допомоги;

– гнучко змінювати завдання відповідно до того, як змінюються можливості дітей, щоб весь час діяти «у зоні найближчого розвитку», для чого –

– змінювати способи організації дітей:

* регулювати кількість дітей у підгрупах, диференціювати завдання відповідно до індивідуальних можливостей дітей;

* поступово ускладнювати зміст взаємодії дітей – передбачити більше ролей, самостійний їх розподіл, визначення обов’язків, взаємодопомогу, взаємоконтроль, взаємооцінку;

* домовлятися з дітьми про організацію виконання, про критерії оцінки, способи контролю – спочатку пропозиції формулює педагог і обговорює з дітьми, а потім діти самі домовляються про все і розповідають про це педагогу, ставлять запитання, звертаються за допомогою тощо;

– ускладнювати колективну діяльність за змістом:

* збільшувати питому вагу ігрових, трудових та навчальних завдань, що потребують значніших розумових та вольових зусиль;

* при підборі завдань різного рівня складності орієнтуватися на випередження, а ще – мати запас завдань на випадок, якщо діти досить легко виконають попередні завдання, щоб забезпечити достатнє навантаження;

* не допускати перевтоми дітей – це причина негативних емоцій, наслідок яких є зниження інтересу до пізнавальної діяльності; слід знати втому, змінивши позу дітей; зробити необхідні вправи, переключитись на контрасну діяльність.