Жовтень 2021
П В С Ч П С Н
« Вер    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

postheadericon Сестра медична старша

Автор: sadik-admin

Опубликовано: Вересень 8, 2021

Чим небезпечна “Дельта”

“Дельта” залишається недостатньо дослідженою, але, за попередніми оцінками, цей штам є у 1,6 раза заразнішим, ніж штам “Альфа” (британський різновид вірусу), у 2,26 раза частіше призводить до госпіталізації та у 1,45 раза частіше – до реанімації.

У випадку зараження “Дельтою” симптоми можуть бути традиційними для Covid-19 – кашель, лихоманка, втрата відчуття запаху і смаку. Але при цьому дослідник захворювання, професор Тім Спектор, зазначав, що з новим штамом такі симптоми зустрічаються рідше.

Лихоманка залишається досить поширеним симптомом, але втрата нюху більше не є з-поміж топ-10 симптомів, розповідав він.

“Цей варіант, здається, працює дещо інакше”, – каже Спектор.

“Люди можуть подумати, що у них просто якась сезонна застуда. Вони продовжують ходити на вечірки і можуть заразити ще шістьох людей. Ми вважаємо, що це створює багато проблем”.

Окрім того, “Дельта” у деяких випадках також може вражати кишківник. Це може спричинити симптоми, які нагадують харчове отруєння, зокрема пронос і блювоту.

Свіже дослідження, оприлюднене в журналі New England Journal of Medicine, сфокусувалося на дієвості вакцин Pfizer і AstraZeneca – з’ясувалося, що дві дози вакцини Pfizer дають 88% захист від “Дельти”, тоді як дві дози AstraZeneca – ефективні на 67%.

Для того щоб уберегти дітей від травм, дорослі повинні дотримуватися наступних правил безпеки:

  • суворо стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки і т.п.;
  • з підвищеною увагою і обережністю переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири (або дитячих установ), де раптово можуть з’явитися діти;
  • не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування;
  • ховати в недоступних місцях сірники, запальнички;
  • зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей;
  • не допускати дітей близько до топлення печі і напруженим предметів (електроплитці, праски, чайнику та ін);
  • при купанні дітей дорослим не можна ні на хвилину відлучатися.

 

Рекомендації для вихователів

Безпечне літо:

ЯК ДИТИНІ НАДАТИ ДОМЕДИЧНУ ДОПОМОГУ

 

  1. Укус комахи

Якщо  дитину вжалила бджола, знайдіть і обережно видаліть жало разом з  отруйним мішечком знизу догори. В іншому разі  послабте місцеву реакцію за допомогою  шматочка цукру. Він допоможе  витягнути отруту з рани та попередити розвиток набряку. Якщо набряк болить і не зникає,  потріть ушкоджене місце таблеткою валідолу  та зверніться до лікаря.

У разі алергійної реакції дайте дитині антигістамінний препарат і пропонуйте їй більше пити. Щ)об загальмувати всмоктування отрути, до місця набряку прикладіть грілку з холодною водою або змочений у холодній воді рушник. Зверніться до лікаря-алерголога.

 

  1. Садно чи поріз

Найпоширеніші види  дитячих травм влітку –  забої, порізи,  садна та подряпини.  І «підхід» до них різний.

Якщо в дитини садно чи подряпина, промийте рану чистою водою з милом за допомогою марлевого тампона. Після чого ретельно змийте мило. Повторюйте промивання кілька разів на день, поки рана повністю не затягнеться. Залиште садно чи подряпину відкритими, так вони загоюватимуться найліпше. Утім,  якщо  дитина гратиметься на дитячому майданчику, обов`язково  закрийте рану легкою пов`язкою. А коли дитина повернеться у приміщення – зніміть.

     Якщо дитина  сильно порізалася чи розідрала шкіру, спершу зупиніть кровотечу. Для цього накладіть на  рану щільну пов`язку та сильно затисніть її. Попросіть дитину підняти ушкоджену частину тілі догори. Якщо кров пересякнула пов`язку , накладіть поверх неї другу. Коли кровотеча припиниться чи зменшиться,  обв’яжіть ушкоджену ділянку тіла  тканиною або еласичним бинтом. Пов`язка  має ьтиснути на рану та водночас не припиняти повністю циркуляцію крові.

УВАГА! Щоб зупинити артеріальну кровотечу, накладіть джгут вище від рани та негайно викликайте «швидку».

 

  1. Тепловий удар

Тепловий удар виникає через високу температуру навколишнього середовища, особливо за високої вологості повітря та відсутності вітру. Перегрів може статися не лише на вулиці,  а й у приміщенні, якщо його належно не провітрювати.. Тому стежте, щоб дитина дотримувалася питного режиму. На вулиці обов`язково носила  головний убір.

Якщо дитина зазнала теплового удару, передусім винесіть її із зони  перегрівання. Відтак швидко охолодіть тіло за допомогою холодної води, шматків льоду з морозильної камери чи мокрого простирадла. Якщо тепловий удар трапився на вулиці, то занесіть дитину  в приміщення з кондиціонером, а потім уже обливайте холодною водою. Притомній дитині  дайте випити прохолодної води. Якщо їй стане  після цього легше, відвезіть її в лікарню.

 

Туберкульоз та його профілактика

Туберкульоз в усьому світі залишається одним з найбільш розповсюджених інфекційних захворювань з високим рівнем смертності.

Основне джерело інфекції – хвора людина, яка виділяє збудників хвороби у навколишнє середовище.

При туберкульозі легень заразне мокротиння, при туберкульозі нирок – сеча, при туберкульозі кісток і суглобів – гній із свищів.

Найбільша небезпека зараження туберкульозом повітряно-крапельним шляхом існує поруч з хворим. Особливо багато збудників виділяється у хворих під час кашлю.

Мікобактерії туберкульозу надзвичайно стійкі до факторів зовнішнього середовища: впродовж кількох місяців – півроку, можуть зберігатися у пилу на предметах побуту.

Заразитися туберкульозом можна й через предмети спільного вжитку (посуд, книги, іграшки), якими користується хворий, а також – при безпосередньому контакті з ним.

Небезпечні для людини і хворі на туберкульоз худоба, птиця. Збудник хвороби потрапляє до організму з інфікованими продуктами харчування – сирим молоком, сметаною, сиром, недостатньо термічно обробленим м’ясом, яйцями.

Туберкульоз – підступна хвороба, іноді її називають “недугою в масці”. Вона розвивається поступово, без чітко окреслених симптомів, починається з малопомітної повільної втрати маси тіла, стомлюваності, пітливості. Дуже часто хворий звертається до лікаря запізно, коли втрачено час.

Важливо своєчасно виявити хворобу, Тому дітям щороку проводять
туберкулінодіагностику. При показаннях негайно призначається хіміопрофілактика.

Раннє виявлення хворих на туберкульоз серед дорослого населення можливе завдяки профілактичним флюорографічним оглядам. Доза опромінення при флюорографічному обстеженні незначна, шкідлива дія на організм виключена.

При встановленні діагнозу “Туберкульоз” і хворому і контактним у сім’ї необхідно уважно поставитися до рекомендацій медичних працівників щодо лікування, обстеження та дотримання протиепідемічного режиму.

Пріоритетний напрям боротьби із туберкульозом – профілактичні щеплення дітям. Досвід використання вакцини БЦЖ протягом тривалого часу свідчить про її безпечність. І саме щеплення захищають дітей від ускладнених і розповсюджених форм туберкульозу.

Щоб запобігти захворюванню на туберкульоз рекомендується:

У Регулярно і різноманітно харчуватися (вживати м’ясні, рибні, молочні продукти, овочі, фрукти, вітаміни, мінеральні солі).

У Не купувати продукти, передусім молочні, на стихійних ринках.

У У помешканні дотримувати правил гігієни (регулярне вологе прибирання, провітрювання).

У Вести активний спосіб життя – більше рухатися, частіше бувати на свіжому повітрі.

У Не зловживати алкоголем, не палити.

У Займатися фізкультурою, спортом, загартовуванням.

 

 

 

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО КІР ТА ЯК УБЕРЕГТИ СЕБЕ ВІД

ЗАХВОРЮВАННЯ!

В Україні триває спалах кору з 2017 року. За цей час більше 73 000 людей у різних регіонах України захворіли на кір. Унаслідок хвороби померли 28 людей. Головна причина спалаху — велика кількість людей, нещеплених проти

кору.

КІР: СМЕРТЕЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИЙ І ШВИДКИЙ

Кір — надзвичайно заразний і дуже швидко передається від хворої людини; до здорової під час кашлю, чхання (повітряно-крапельним шляхом). Вірус кору може жити в повітрі та па поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Дев’ять із десяти нещеплених людей або тих, хто не хворів на кір, можуть занедужати після контакту із хворим.

Від кору захищає лише специфічний імунітет, який формується завдяки вакцинації.

КІР СПРИЧИНЯЄ СЕРЙОЗНІ УСКЛАДНЕННЯ

Захворювання може призвести до пневмонії, інфекції органу слуху (середнього отиту), запалення мозку (енцефаліту), а також до інвалідності та смерті.

ЛІКІВ ВІД КОРУ НЕ ІСНУЄ

Специфічного лікування від кору немає. Лікують лише від симптомів, та в разі виникнення бактеріальних інфекцій призначають антибіотики. Інколи може знадобитися перебування: в реанімаційному відділенні. Проте захворюванню можна запобігти.

ЄДИНИЙ НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ ВІД КОРУ — ВАКЦИНАЦІЯ.

На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір не тільки серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли і не робили щеплення, також залишаються вразливими до захворювання. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжкий перебіг,

Щеплення проти кору проводиться уже понад 50 років, за ці роки вакцинація зарекомендувала себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики. Щеплення 2 дозами вакцини захищають від кору.

Про що варто повідомити лікаря перед щепленням:

* підозрюєте що захворіли (висока температура, погане самопочуття)

* про ймовірність вагітності

* хронічні хвороби

ВАКЦИНА ПРОТИ КОРУ БЕЗПЕЧНА ТА ЕФЕКТИВНА

Щеплення проти кору роблять вакциною КПК (від кору, паротиту і краснухи). В Україні для цього застосовують вакцини «Пріорикш/Ргіогіх (виробник

01 ахо8їпііЬк 1 іпе Біоїщшаїв 8.А., Бельгія) та «М-М-Р ІІ»/М-М-КІІ (виробник

Мегск & Со., Іпс.. СІЛА). Обидві вакцини гарантовані державою безоплатно в рамках Національного календаря профілактичних щеплень. Вони безпечні, ефективні та якісні, прекваліфіковані Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), найавторитетнішою інституцією світу у сфері охорони здоров’я.

ЩЕПЛЕННЯ ВАКЦИНОЮ КОК ОСІБ, ЯКІ БУЛИ В КОНТАКТІ З

ХВОРИМ НА КІР

У разі виникнення випадку захворювання на кір у сімейному осередку, необхідність щеплення осіб, що контактували з хворим на кір, визначає сімейний лікар, терапевт амбулаторії ІПМСД або іншого закладу охорони здоров’я, який має ліцензію на право провадження господарської діяльності з медич ної практики.

У разі виникнення випадку захворювання на кір в організованих колективах, коло осіб, які мали контакт із хворим визначає епідеміолог під час епідеміологічного розслідування вогнища. Списки контактних осіб для визначення необхідності щеплення передаються до територіальної амбулаторії ПМСД або іншого закладу охорони здоров’я, що мас ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики.

ПІДСТАВИ ДЛЯ РІШЕННЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЩЕПЛЕННЯ

  1. Слід визначити вакцинальний статус (дані про щеплення проти кору у попередні роки).

Щеплення для профілактики кору у контактних осіб призначають дітям і дорослим (одноразово).

Вакцинації підлягають особи, які:

не мають зазначених у медичній документації двох щеплень для профілактики кору (відсутні дві дози або в анамнезі лише одна доза щеплення проти кору);

мають негативні результати лабораторного обстеження щодо наявності антитіл Ї§С;

не мають протипоказань, що зазначені в інструкції для медичного застосування вакцини для профілактики кору, паротиту, краснухи; не мають в анамнезі захворювання на кір (для дорослих).

  1. Якщо контактний дорослий належить до групи ризику, то щеплення роблять вакциною державним коштом та без обмеження віку.

Слід керуватися рекомендаціями Наказу МОЗ України від 26.06.2018 Кй 1216 «Про проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти кору за епідемічними показаннями»: медичні працівники, працівники освітніх закладів та немедичні працівники закладів охорони здоров’я, представники силових структур (МВС, Міноборони, СБУ, Національна поліція України, Національна гвардія України, Прикордонна служба України, Державна служба охорони), а також студенти навчальних закладів без обмеження віку.

Державна установ «Центр громадського здоров’я МОЗ України»

Нещепленим дітям заборонили ходити в дитсадки та школи – указ

 

Міністерство освіти та науки спільно з МОЗ видало указ, у якому йдеться, що невакцинованих дітей не впускатимуть на заняття у школи та дитячі садки.

Відповідний документ від 6 вересня 2018 року з підписами Уляни Супрун та Лілії Гриневич був розісланий головам обласних та Київської міської державної адміністрації.

Читайте також: У МОЗ розвінчали популярний міф про щеплення

В документі згадується про “напружену епідемічну ситуацію” з інфекційними хворобами, яка спостерігається в Україні впродовж останніх 5 років.

У МОЗ нагадали, що зараз в Україні спостерігається спалах кору і від початку року зафіксовано майже 30 тисяч випадків захворювання, 13 з яких закінчились летально.

“Захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру, про що свідчить чергування періодів підйому і спаду захворюваності”.

Враховуючи, що ризик масового поширення зазначених інфекцій особливо збільшується з початком навчального року просимо вжити заходів щодо забезпечення рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я обсягу охоплення профілактичними щепленнями або недопущення невакцинованих (за відсутності протипоказань) дітей у заклади освіти,
– йдеться в документі.

У відомствах нагадують, що ця вимога передбачена статею 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.

“Відповідно до цієї статті, дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється“, – констатують у МОЗ та Міносвіти.

Дивіться також: В Україні з’явився оновлений календар щеплень: опублікований графік

У документі також нагадують, діти якого дошкільного та шкільного віку повинні проходити вакцинацію та ревакцинацію.

Міністерство охорони здоров’я, в свою чергу, запевнило, що “на сьогодні в Україні достатня кількість ефективних, якісних та безпечних вакцин”, щоб усі вікові групи дітей, які цього потребують, були вакциновані.

 Нещеплені діти не можуть ходити у школи й дитсадки 

 

Міністерство охорони здоров’я України та Міністерство освіти і науки України нагадали головам обласних і Київської міської державних адміністрацій про чинні норми закону офіційним листом.

Згідно з законом, відвідувати державні заклади освіти можуть лише ті діти, які отримали щеплення за Календарем профілактичних щеплень, або ж коли в дитини є медичні протипоказання до вакцинації (ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»). Колективний імунітет допоможе захистити від смертельно небезпечних хвороб тих дітей, які не можуть вакцинуватися з медичних причин.

Якщо в дитини є протипоказання, їй надають відповідну довідку на підставі даних обов’язкового медичного профілактичного огляду за участю лікаря педіатра й інших лікарів-спеціалістів. Рішення про допуск таких дітей до закладів освіти ухвалює комісія лікарів відповідного лікувально-профілактичного закладу.

Лікарсько-консультативна комісія може ухвалити рішення заборонити відвідування дитиною без профілактичних щеплень навчального закладу, наприклад, у разі ускладнення епідемічної ситуації. У таких випадках питання щодо форм здобуття освіти такими дітьми вирішують місцеві органи освіти.

Наразі в Україні спостерігається нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, а захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру. З початком навчального року ризик захворіти на ці інфекції зростає, тому дуже важливо щоб діти були вчасно щеплені за Календарем профілактичних щеплень, – пояснюють у МОЗ.

До 6 років діти мають отримати щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Хіб-інфекції. У 6-річному віці проводиться ревакцинація проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи та паротиту.

На сьогодні в Україні є достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я вакцин, щоб охопити щепленнями всі вікові групи, які цього потребують.

Якщо ваша дитина пропустила вакцинацію за календарем, негайно зверніться до педіатра або сімейного лікаря, щоби надолужити пропущені щеплення.

Які медичні довідки потрібні дитині для відвідування школи

Перед початком навчального року усі діти мають пройти профілактичний огляд. Педіатр чи сімейний лікар видає необхідну для школи довідку (форма №086-1/о), в якій, зокрема, зазначається група для занять фізичною культурою. Крім того, потрібно оновити Карту профілактичних щеплень (довідка форми № 063/о), якщо дитина одержала нові щеплення.

 

 

СУМСЬКА    МІСЬКА     РАДА

УПРАВЛІННЯ  ОСВІТИ І НАУКИ

вул. Харківська, 35, м. Суми, 40035, тел. факс (0542) 32-78-05

E-mail: osvita@smr.gov.ua

 

 

19.09.2018 № 13.01-18/1427

Керівнику закладу освіти

На виконання протокольного доручення від 12.09.2018 року №4засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Сумській міській раді управління освіти і наукидоводить до Вашого відома, що у зв’язку з виявленням безпритульної тварини, хворої на сказ, введено карантинні обмеження в межах вулиці Герасима Кондратьєва, буд. 215 до Сумського аеропорту.

Загрозливою зоною визначено вул. Аерофлотська, вул.Гризодубової, вул. Заярного, вул. Твардовського, вул. Нестерова, вул. Івана Багряного, пров. Аерофлотський.

Просимо Вас провести із залученням медичних працівників роз’яснювальну роботу з учнями та  довести до відома батьків вищезазначену інформацію, розмістивши її в інформаційних куточках та на сайтах закладів освіти.

 

Начальник управління освіти і науки                                      А.М. Данильченко

 

Корж 32-80-66

 

 

Профілактика гострих кишкових інфекцій

Джерелом інфекції при ГКІ є хворі люди, бактеріо- та вірусоносії. Фекально-оральний механізм передачі інфекції здійснюється трьома шляхами: харчовим – під час споживання забруднених продуктів, що містять збудник або його токсини; водним – у разі вживання некип’яченої води з неорганізованих джерел водопостачання, або при ковтанні води під час купання у відкритих водоймах; контактно-побутовим – через забруднені руки або предмети побуту.

Інкубаційний період при різних ГКІ може коливатися від 2 годин (при харчових токсикоінфекціях) до 7 діб. З’являються характерні клінічні ознаки захворювання: загальна слабкість, блювота, біль в животі, пронос, підвищення температури.

 

Загальні рекомендації щодо хворого

Гострі кишкові інфекції –це група гострих інфекційних хвороб,що характеризуються ураженням  шлунково-кишкового тракту з порушенням водно-мінерального обміну,загальною інтоксикацією

Щоб запобігти виникненню гострих кишкових інфекцій слід неухильно дотримуватися простих правил:

НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних ociб.

НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання

В домашніх умовах завжди дотримуватись технології приготування їжі, особливо це стосується м’ясних страв та страв з яєць.

Пам’ятайте – тільки достатня термічна обробка продуктів може запобігти виникненню захворювання.

НЕ порушувати терміни зберігання продуктів, які швидко псуються, дотримуватись умов їх зберігання (в холодильнику при температурі +20С до +60С), виключаючи сусідство сирих продуктів та готових страв.

При вживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити проточною водою із крану. При споживанні дітьми – обдати окропом.

Зважаючи на те, що більшість захворювань на сальмонельоз пов’язано з вживанням м’яса птиці та яєць, важливо перед приготуванням ретельно помити яйця у 2% розчині соди, бажано не вживати сирих яєць, особливо придбаних на стихійних ринках.

НЕ вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності.

При купівлі харчових продуктів та напоїв обов’язково звертати увагу на терміни реалізації та умови зберігання. Харчові продукти промислового виробництва зберігати та вживати тільки у cnoci6 зазначений на упаковці та у встановлений термін.

НЕ допускати споживання продуктів та напоїв з простроченим терміном зберігання.

При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, тощо) для приготування їжі, миття посуду i рук необхідно мати з собою запас питної води. При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни.

При подорожуванні не рекомендується брати в дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні), виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо). Не готувати продукти з запасом.

Приготовлені страви з м’яса, молока бажано споживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають бути повторно термічно оброблені.

НЕ вживати в їжу незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.

Щоб уберегти ваші родини  від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно-гігієнічні навички у сім`ї  та змалку привчати дітей до особистої гігієни.

 

Щоб уникнути ГКІ,після прогулянки, перед приготуванням їжі, у процесі готування та перед їдою слід ретельно мити руки з милом.

 

  При появі клінічних ознак хвороби потрібно негайно звернутися до лікаря, це дасть можливість поставити правильний діагноз та отримати своєчасне якісне лікування: ні в якому разі не слід займатися самолікуванням.

Слід ретельно підстригати нігті собі і дитині.Довгі нігті, а також прикраси на руках знижують ефективність миття рук.

 

Якщо ваша дитина гризе нігті,смокче пальці чи слинить їх, варто відучити її від таких звичок.

 

Не варто вживати продукти сумнівної якості. Особливо небезпечними є продукти куплені у місцях стихійної торгівлі.

Ліпше вживати пастеризовані молочні продукти. Не слід вживати сире молоко та кисле молоко, приготоване в домашніх умовах.

Перед вживанням сирих овочів і фруктів, ягід слід ретельно вимити їх проточною водою, а потім обдати окропом.

Сирі продукти, зокрема птиця,м`ясо,риба, часто заражені збудниками ГКІ. Запорукою їх знищення є ретельне кулінарне оброблення- температура продукту під час оброблення має становити 100.

Заморожені продукти мають повністю відтанути перед кулінарним обробленням.

Якщо на ваших руках є порізи чи дрібні рани,їх слід забинтувати чи заклеїти бактерицидним пластиром, пеш ніж готувати їжу.

Слід завжди зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.

Не слід зберігати готові страви поряд із сирими продуктами, щоб уникнути небезпеки перехресного зараження. Збудники ГКІ, які містяться у сирих продуктах, можуть потрапити на готові страви, при безпосередньому контакті. Таке перехресне зараження називають видимим. Також розрізняють приховане перехресне зараження, коли збудники ГКІ потрапляють на готові страви через кухонне приладдя, поверхні, тощо.

Народна мудрість каже:

«У своїй хаті й кути допомагають».

 

Консультація для батьків

«Зробимо домівку безпечною»

 

Утім для дитини приміщення квартири або будинку може нести не лише втіху, а й небезпеку. Обговоримо, як діяти батькам, аби зробити власну домівку цілком безпечною для найменшого і найдопитливішого її мешканця.

Щодня вдома ми користуємося безліччю речей, які становлять потенційну небезпеку для нашого здоров’я або навіть життя. Але дорослі зазвичай не замислюються над цим, бо мають досвід і звички безпечної поведінки. Натомість дитина, яка тільки-но почала осягати ці життєво необхідні знання, може легко потрапити в халепу. Несподіване може статися, навіть тоді, коли дорослі поруч із дитиною, а якщо вони знаходяться, наприклад, у різних кімнатах, — і поготів. Тож батьки мають докласти максимум зусиль, аби убезпечити дитину від побутового травматизму, — по-перше, зменшити потенційну небезпеку в домівці, по-друге, навчати дитину правил безпеки життєдіяльності.

Профілактична робота батьків із дитиною

Кожна дитина, зокрема в ранньому віці, має цікавість до предметного оточення, — прагне торкатися речей, брати їх у руки чи в рот, розбирати, ламати, — адже у такий спосіб вона пізнає навколишній світ. Батьки мають спрямовувати цей процес, невтомно призвичаюючи дитину до дотримання правил користування тими чи тими предметами, поводження в тій чи тій ситуації.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!Батьки мають розуміти, що не можна вимагати від дитини виконання якогось правила, якщо її цього не навчили, або якщо дорослі самі не завжди ним керуються. Тим паче не можна карати дитину за недотримання цього правила.

Батьки мають регулярно розмовляти з дитиною на теми побутової безпеки, користуючись кожним зручним приводом. При цьому слід не просто розповідати, а ставити запитання, аби переконатися, що дитина все правильно зрозуміла. Також треба періодично повертатися до вже «пройдених» тем, говорити у різні способи про одне й те саме. Дуже важливо не залякувати, а давати чітку, правдиву інформацію й зрозумілі правила — тоді дитина поступово, без зайвого нервового напруження, засвоїть їх як життєву норму.

Варто ознайомлювати дитину із правилами безпеки життєдіяльності, як із певним ритуалом, обов’язковим для кожного члена родини. Тоді дитина охоче погоджуватиметься з вимогами і обмеженнями й водночас ревно стежитиме, аби дорослі також дотримувалися правил — у такий спосіб її знання й навички закріплюватимуться.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!Батькам варто пам’ятати, що не та дитина слухняна, яку часто карають, а та. яка не почувається самотньою, відчуває любов й підтримку батьків. Якщо це не так — дитина намагатиметься у будь-який спосіб привернути їхню увагу, зокрема й випробовуючи межі дозволеного, порушуючи заборони. А це. своєю чергою, часто «гарантує» одержання дитиною різних побутових травм.

Звичайно, перш ніж дитина почне самостійно і свідомо дотримуватися правил безпеки життєдіяльності, кожне приміщення сповнене для неї ризику побутового травматизму. Спробуємо розібратися, на що слід звернути особливу увагу.

 

Кухня

Кухня — це приміщення, що має найбільше потенційно небезпечних для дитини чинників. Розглянемо елементи кухонної обстановки. із якими може бути пов’язана небезпека.

Кухонна плита
Кухонна   плита   становить   загрозу  для  дитини насамперед  через  ризик  отримання  опіків.Кухонні   плити   бувають   газові   та   електричні,складаються  з  варильної  поверхні  та духової шафи.

Аби запобігти цьому, батьки мають:

  • ставити ємкості з гарячими стравами чи напоями
  • подалі від краю;
  • чайники та сковорідки повертати ручками до
    середини плити, аби дитина не змогла вхопити
    їх і перекинути;
  • встановити на край плити спеціальний захисний екран, який не дасть дитині дотягнутися до конфорок та посуду, що стоїть на поверхні;
  • встановити спеціальний замок на дверцятах духової шафи, аби дитина не змогла відкрити шафу під час приготування у ній страви;
  • не залишати конфорки ввімкненими без потреби;
  • не поратися біля плити в легкому одязі, який розвівається, не підпускати до плити дитину в такому одязі.

Газові кухонні плити потребують додаткових заходів безпеки, адже можуть стати джерелом витоку газу. Зокрема, дорослим категорично заборонено:

Кухонна плита

  • Газові кухонні плити потребують додаткових заходів безпеки, адже можуть стати джерелом витоку газу. Зокрема, дорослим категорично заборонено:  Кухонні   плити   бувають   газові   та   електричні, складаються  з  варильної  поверхні  та духової шафи. Кухонна   плита   становить   загрозу  для  дитини насамперед  через  ризик  отримання  опіків.
    Аби запобігти цьому, батьки мають:

    • ставити ємкості з гарячими стравами чи напоями
    • подалі від краю;
    • чайники та сковорідки повертати ручками до середини плити, аби дитина не змогла вхопити
      їх і перекинути;
  • встановити на край плити спеціальний захисний екран, який не дасть дитині дотягнутися до конфорок та посуду, що стоїть на поверхні;
  • встановити спеціальний замок на дверцятах духової шафи, аби дитина не змогла відкрити шафу під час приготування у ній страви;
  • не залишати конфорки ввімкненими без потреби;
  • не поратися біля плити в легкому одязі, який розвівається, не підпускати до плити дитину в такому одязі.
  • залишати без нагляду плиту із запаленими конфорками, особливо коли на ній готують рідку страву, яка може витекти й залити конфорку;
  • дозволяти дитині спати в приміщенні, де встановлена газова плита і газовий балон;
  • дозволяти дитині в будь-який спосіб гратися із плитою, навіть якщо подачу газу припинено.

Аби дитина не змогла сама відкрити конфорку й пустити газ, можна зафіксувати ручки конфорок спеціальними глушниками, захисними ковпачками. Також можна просто перекривати газ, коли плиту не використовують. І, звичайно, сірники мають бути недоступні дітям.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!Нагадаємо — якщо на кухні почулося шипіння й запах газу, необхідно припинити користуватися плитою, перекрити газовий вентиль, відчинити вікна і двері, провітрити приміщення. Не можна запалювати вогонь, курити, вмикати електроосвітлення і електроприлади. Слід обов’язково викликати аварійну службу газу за номерам телефону «104».

Кухонні меблі

Кухонні меблі можуть бути небезпечними принаймні з двох причин: дитина може випадково забитися або прищемити пальці, відкриваючи і закриваючи дверцята; вивалити на себе вміст шухляд – посуд, кухонне приладдя тощо.

Тож батькам слід подбати проспеціальні защіпки для дверцят шаф, шухляд, а також холодильника. Насамперед це стосується шухляди з ножами, виделками, іншими гострими та ріжучими предметами, а також зі скляним посудом, що легко б’ється.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Діти дуже швидко вчаться відкривати ці защіпки, особливо якщо побачать, як це роблять дорослі. Тож варто не розраховувати лише на цей механічний спосіб, а ще й постійно розповідати дитині, чому не можна без дозволу дорослих користуватися кухонними шафами.

Гострі та ріжучі предмети

Утім таке кухонне приладдя слід не лише ховати від дитини, а й учити її користуватися ним під наглядом дорослих. Дитина дошкільного віку вже може самостійно їсти за допомогою виделки й ножа, а крім того — їй кортить допомагати батькам на кухні. Тож батьки мають терпляче показувати й розказувати, як правильно користуватися гострими та ріжучими предметами, й пильно стежити за дитиною весь час, поки в її руках таке приладдя.Ножі, виделки, ножиці, терки,  шатківниці таінші гострі та ріжучі предмети в жодному разі немають бути на  видноті. Інакше  дитина  напевнозахоче дізнатися, як  можна  погратися із тим  читим  блискучим  предметом, і  зробить усе,  абидотягнутися до нього.

Батькам варто привчати дітей, зокрема:

  • працювати з ножем обережно й на обробній дошці;
  • не торкатись ріжучої поверхні руками:
  • передавати ножі та виделки одне одному лише ручками вперед;
  • під час роботи з теркою не прагнути дотерти все вщент, аби не поранити пальці.

 

Побутова хімія, лікарські препарати

Тому дуже важливо показувати дитині наявну в помешканні побутову хімію, пояснювати її призначення, демонструвати, як вона діє на плями, забруднення тощо. Слід звернути увагу дитини на те, що ці засоби настільки шкідливі, що працювати з ними ліпше в гумових рукавичках. Дитина має чітко усвідомлювати, що жодні із цих засобів не можна пити чи їсти, навіть якщо вони апетитно пахнуть.Кухня, а також ванна й туалетна кімнати — це приміщення, де зазвичай зберігають побутову хімію. Упаковки більшості цих засобів такі різноколірні й яскраві, що вони можуть здатися смаколиками або іграшками, і дитині захочеться взяти привабливі пляшечки й спробувати вміст.

Для всіх хімічних засобів необхідно знайти безпечне місце, недосяжне для дітей, — найліпше зачинені тумбочки або шафки, встановлені на достатній висоті. Окрім того, не можна зберігати побутову хімію поруч із продуктами харчування.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Нині все популярнішим стає екологічний стиль життя і господарства. Зокрема, в Україні з’явилися власні виробники органічних засобів для миття посуду, прибирання, прання тощо. Тож можна за помірні гроші обрати такі, що нестимуть значно меншу небезпеку для здоров’я дитини (навіть якщо вона спробує їх на смак), ніж «традиційні», що містять такі шкідливі речовини, як-от: фосфати, аміак, парадіхлорбензол тощо.

Ці самі запобіжні заходи треба застосовувати й щодо лікарських препаратів. Не можна їх залишати в доступних дитині місцях. При нагоді необхідно пояснювати дитині, що лікарські препарати може призначати лише лікар, іноді за його рекомендацією — мама чи тато, і що кожен препарат допомагає в лікуванні лише певного захворювання, а в інших випадках — небезпечний. У жодному разі не можна дозволяти дитині самостійно приймати будь-які лікарські препарати, навіть вітаміни, — це завжди має відбуватися під наглядом дорослих.

Електроприлади

Без кухонних електроприладів, як-от електрочайник, паро – чи мультиварка, тостер, мікрохвильова піч, кухонний комбайн, подрібнювач кави, тепер не обходиться жодна господиня. Утім за неправильної експлуатації вони можуть бути небезпечними як для дитини, так і для дорослого. Тому електроприлади, як і решту небезпечних предметів у кухні, слід тримати в такому місці, де дитина не зможе дістати їх і скинути на підлогу.

Дорослим слід обов’язково розповісти дитині про призначення розеток і показати, як вони влаштовані. Найліпше, якщо тато разом із дитиною розберуть одну з них, — побачивши розетку в такому вигляді, дитина, найімовірніше, не захоче розбирати її самостійно.Батьки мають дотримуватися правил користування електроприладами (див. Додаток 1), а у присутності дітей — ще й доступно пояснювати свої дії. Чому це важливо? Тому що в такий спосіб дорослі привчають дітей до обережного поводження з електроприладами у найефективніший спосіб — власним прикладом і авторитетом. Знову наголосимо, що таке навчання потребує тривалого часу й численних повторень, адже з одного чи двох раз запам’ятати абстрактну для себе інформацію дитина просто не в змозі.

Необхідно постійно нагадувати дитині, що небезпечно засовувати в розетку сторонні предмети, особливо металеві. Аби дитина набула конструктивного досвіду, доцільно показати їй, як правильно вставляти вилку електроприладу в розетку й витягувати її. При цьому слід наголосити, що:

  • робити це можна лише в присутності й під контролем батьків;
  • не можна торкатися металевих контактів вилки, тим паче мокрими руками.

 

Поради батькам, які вирішили привести дитину до ДНЗ

Пам`ятка

Формування адекватної харчової поведінки дитини

Із раннього віку слід постійно контролювати дотримання дитиною режиму харчування, створюючи певний ритуал приймання їжі.

Варто пояснювати дитині, що під час харчування уся її увага має бути зосереджена на їжі.

Можна підвищувати обізнаність дитини щодо продуктів харчування ігровими методами: – розгадувати загадки про їжу;

  • проводити бесіди-розмірковування;
  • вводити дошкільника в проблемні ситуації, де він має зробити самостійний харчовий вибір.
  • Слід формувати смакові звички та культуру поведінки дитини за столом доброзичливим тоном, виражаючи віру в її потенційні можливості.

Батькам слід знати, що діти-дошкільники вразливі, надто довірливі, легко піддаються навіюванню і наслідують дії та вчинки дорослих, тому формування культури харчування залежить від правильності харчової поведінки дорослих.

Занепокоєння дорослих, підкреслена увага до того, скільки з’їла дитина, впевненість, що треба їсти більше, або відсутність необхідного контролю за режимом і якістю харчування дитини призводять до порушення харчової поведінки в бік установлення умовно-рефлекторних механізмів психічної потреби в їжі.

Пам’ятка

Дії у разі відмови дитини від їжі

Не можна змушувати дитину їсти або доїдати, тиснути на неї, навіювати почуття вини. Це формує негативне ставлення до процесу вживання їжі та до дорослого, який спонукає дитину доїдати.

Не слід обіцяти дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву на кшталт: «Якщо з’їси — куплю…», «їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти, не підеш на прогулянку», оскільки це знижує цінність їжі та значущість процесу її вживання.

Не варто вмовляти, залякувати дошкільника та відволікати його іграшками, читанням книг, іграми, для того щоб він з’їв порцію. Це призводить до порушення харчової поведінки.

Не можна перегодовувати дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.

Слід зрозуміти причину поганого апетиту дитини або надто гострого реагування на їжу. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від інших чинників, серед яких нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови перебування, конфліктні чи стресові ситуацій.

Варто проконсультуватися з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість в їжі може спричиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являлися больові відчуття.

Можна застосовувати прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через втому або засмучення. У такому разі дорослий показує дитині, що розуміє її переживання, «чує» її. Слід запропонувати допомогу, озвучивши відчуття, стан дитини: «Ти стомився, тобі сьогодні складно, тому я тобі допоможу, давай погодую». Або можна відтермінувати прийом їжі: «Не хочеш їсти, тому що засмучений (розгніваний), — відпочинь (заспокойся, хай пройде образа), поїси пізніше». Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.

Пам’ятка

Дії задля поліпшення апетиту дитини

Не варто садовити дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і зокрема бажання їсти.

Не можна об’єднувати за одним столом дошкільників, які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали один одного від процесу харчування.

Слід увімкнути приємну тиху музику, яка подобається дітям. Це сприяє підвищенню апетиту, задає певний ритм рухів.

Варто стежити за температурним режимом. У приміщенні, де їдять дошкільники, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.

Не можна примушувати дитину сидіти за столом в очікуванні їжі — це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.

Під час годування дошкільників слід уникати негативних емоцій та неприємних розмов між працівниками дитячого садка та з батьками.

Не варто сварити дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впродовж уживання їжі має бути спокійною та приємною.

Не можна виправляти помилки дитини в грубій та різкій формі на кшталт: «Не чавкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дошкільника і його ставленні до процесу харчування.

Пам’ятка

Особливості харчування дитини під час адаптації до умов дитячого садка

Не варто змінювати стереотип поведінки дитини, зокрема і звички харчування, в перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі.

Не можна змушувати дитину їсти, якщо вона відмовляється, — це посилить негативне ставлення до нового оточення.

Слід підсолювати порцію дошкільника невеликою кількістю солі, якщо вдома дитина звикла до більш солоної їжі. Згодом кількість солі можна зменшити до загального рівня. Така поступова адаптація дитини до смакових особливостей їжі в дитячому садку триває два-три тижні.

На початку періоду адаптації батькам варто годувати дошкільника сніданком вдома, спокійно і без поспіху.

Нову для дитини страву варто вводити в раціон невеликими порціями. Ліпше покласти дитині меншу кількість їжі, а потім, за її бажанням, додати ще.

Слід пояснити дитині корисність нової страви, що допоможе перебороти її неофобію та сприятиме виникненню зацікавленості новою стравою:

« поінформувати дитину щодо складу страви, способу її приготування, смаку та користі для здоров’я; долучити дошкільника до розмови про страву чи її компоненти перед обідом; порадити батькам приготувати вдома нову страву відповідно до меню дитячого садка.

Дошкільника-новачка під час обіду можна посадити за стіл до дітей, які добре їдять. Уплив однолітків, роль наочного навчання та бажання наслідувати оточення позитивно впливатимуть на харчову поведінку дитини.

Рекомендації батькам щодо формування харчової поведінки дитини

Починайте з себе. Немає ліпшого способу сформувати або скорегувати звич-ки дитини, ніж демонструвати бажану модель харчової поведінки завдяки особистому прикладу. Пам’ятайте, що дитина повторює за батьками все, що бачить. Критичне мислення й усвідомлений підхід до харчування сформується протягом підліткового віку, однак до цього часу дитина ризикує набути стійку залежність від солодкої, жирної або калорійної їжі.

Дотримуйтеся режиму харчування. Дієтологи рекомендують розділяти прийоми їжі на 4-6 разів. Перерва під час прийомів їжі для дитини не має перевищувати 4 години, бо в такому разі організм не отримує сигналу накопичувати поживні речови-ни «про запас» і ефективно витрачає енергію. Наскільки суворим буде режим харчування залежить від індивідуальних особливостей дитини, її самопочуття і сімейних обставин. Проте надмірна увага до часу вживання їжі може призвести до додаткової стривоженості та занепокоєння, що негативно впливає на апетит й ефективність засвоєння їжі.

Подавайте їжу в призначеному для цього місці Зазвичай вживання їжі в домашніх умовах відбувається на кухні, де є стіл, стільці тощо. Однак у деяких родинах заведено накривати стіл у вітальні, при цьому користуватися столовим текстилем, вишуканим посудом і приборами. Також є сім’ї, які збираються поїсти у вітальні, але не заради естетики спільного прийому їжі, а щоб влаштуватися біля телевізора. Відповідно, від ставлення сім’ї до процесу прийому їжі й залежать харчові звички дитини.

Урізноманітнюйте раціон дитини. Не кожна сім’я може придбати дорогі сорти м’яса та риби. Проте всі мають змогу чергувати продукти харчування, доступні для будь-якого сімейного бюджету: м’ясо куряче й яловиче, рибу хек і мерлузу, субпродукти і мідії або інші морепродукти. Відмовтеся часто готувати для дитини одну її улюблену страву, ліпше запропонуйте спробувати щось нове. Завдяки цьому в дитини формуватиметься смакова цікавість. Також варто обговорювати структуру страви, її консистенцію, колір, аромат, історію та географію поширення. Усе це разом із вживанням їжі розширить словниковий запас і ерудицію дитини.

Подавайте страви та сервіруйте стіл естетично. Привабливо прикрашена ароматна страва в десятки разів інтенсивніше стимулює зони головного мозку, що активують механізми травлення. Оригінальність подачі може вмотивувати дитину спробувати новий продукт. Надалі дозволяйте їй брати участь в оформленні страв, адже це поліпшує естетичний смак і є виявом турботи про тих, для кого готують їжу.

Надайте дитині можливість самій визначати улюблені страви. Часто дитина змушена дотримуватися харчових звичок батьків і не має вибору. На-приклад, можливо їй і смакувала б гречана каша, але тато демонструє до цієї страви відверту відразу. Навряд чи після негативного коментаря дитина поставиться до каші неупереджено. Тому варто надавати дитині можливість самостійно робити вибір, прислухатися до власних уподобань. Вона має відчувати, що її думку та бажання враховують. У такому разі дитина почне поважати та сприймати вподобання інших людей, відстоювати власні погляди. Пропозицію вибору слід формулювати на основі додаткової альтернативи, коли основна страва є незмінною. Наприклад, кисломолочний сир — основна страва, а дитина отримує можливість обрати ягоди або фрукти, які до нього додадуть. Інший приклад — дитина самостійно вирішує, в якому вигляді їстиме картоплю: як пюре або шматочками.

Не перегодовуйте дитину. Кладіть на тарілку невелику порцію їжі. Якщо дитина відчує, що ще голодна, вона попросить добавку. Так вона навчиться самостійно визначати міру ситості. Якщо ж на тарілці залишається їжа, а дитина відмовляється доїсти, то не варто змушувати її. Навіть якщо запасу з’їдених продуктів не вистачить для тривалого забезпечення ситості, ліпше дитині дозволити самостійно регулювати цей процес. Зрештою вона набуде досвіду ефективного накопичення необхідної кількості енергії. Такий стиль харчового виховання вимагає відсутності вдома печива і цукерок, якими дитина може швидко поповнити запас калорій.

Не робіть із їжі винагороду. «Солодкі» заохочення можуть стати одним із каменів спотикання на шляху до формування здорових харчових звичок. Дитина має отримувати солодощі разом з іншими стравами як невід’ємну частину свого раціону, а не як нагороду за особливі заслуги чи для відволікання від пустощів. Демонструйте дитині шанобливе ставлення до їжі і до тих, хто її приготував, однак не створюйте культ їжі.

Обговорюйте корисні та шкідливі властивості продуктів харчування. Дитина вивчає навколишній світ через спілкування з батьками. Якщо у неї є можливість ставити запитання, чути відповіді і роздуми авторитетних дорослих, якщо дорослі стимулюють формування її власного критичного ставлення до різних питань і тем, то на дитину не вплине ні «зомбування» рекламою, ні маніпуляції маркетингових технологій.

Формуйте адекватну харчову поведінку дитини методом гри. Для цього підходить формат рольової гри, зокрема «В кухаря» або «В кафе», а також продуктивні види діяльності (малювання, ліплення тощо); тематичні інтерактивні бесіди з переглядом фото і відеоматеріалів.

Хваліть дитину. Не забувайте заохочувати дитину похвалою навіть за не-значне поліпшення її харчової поведінки. Підбадьорливе слово, на відміну від солодкої цукерки, потішить і зігріє душу дитини, при цьому збереже її тіло здоровим.