Archive for the ‘Без рубрики’ Category
УМОВИ ДОСТУПНОСТІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ДЛЯ НАВЧАННЯ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Лист МОН України від 15.06.2022 № 1/6435-22 “Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами”
Наказ МОН від 17.11.2021 № 1236 “Про затвердження Умов допуску асисткнта учня (дитини) до освітнього процесу для виконання його функцій та вимог до нього”
Постанова КМУ від 10 квітня 2019 р. № 530″ Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти”
Постанова КМУ ” Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр”
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами
Заклад дошкільної освіти доступний для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами , які не пересуваються самостійно, немає.
Про роботу інклюзивно-ресурсного центру
З метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, у тому числі в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, шляхом проведення комплексної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг та забезпечення їхнього системного кваліфікованого супроводу, в місті Суми створено Комунальну установу Інклюзивно-ресурсний центр № 1 Сумської міської ради, що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. 20 років Перемоги, 9.
Завданням вищезазначеного центру є:
-
- здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини;
-
- встановлення наявності у дитини особливих освітніх потреб;
-
- розроблення рекомендацій щодо освітніх програм;
- надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами та методичної допомоги педагогічним працівникам та батькам цих дітей.
Просимо довести зазначену інформацію до відома педагогічних працівників та батьківської громадськості.
Начальник управління освіти і науки А.ДАНИЛЬЧЕНКО
Інформація про проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини КУ Інклюзивно-ресурсний центр №1 Сумської міської ради
З метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, у тому числі у професійних (професійно-технічних) закладах освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, надання психолого-педагогічної допомоги та забезпечення системного кваліфікованого супроводження, відповідно до частини 3¹ статті 48 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр»прийняторішення Сумської міської ради від 28 березня №3211-МР «Про створення Комунальної установи Інклюзивно-ресурсний центр № 1 Сумської міської ради».
Комунальна установа Інклюзивно-ресурсний центр № 1 Сумської міської ради (далі ІРЦ) функціонує за адресою: м. Суми, вул. 20 років Перемоги, 9. З 02.10.2018 року розпочато проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.
Пунктом 8 Положення про ІРЦпередбачено взаємодію із закладами освіти щодо виявлення та надання своєчасної психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, починаючи з раннього віку.
Практика свідчить, що здебільшого саме заклад освіти виявляє існування труднощів, які стримують розвиток дитини й ускладнюють процес навчання.У разі виявлення такої дитини, проводиться первинне оцінювання саме на рівні закладу. Під час первинного оцінювання узагальнюються дані про особливості фізичного розвитку, мовленнєві й комунікативні здібності, когнітивний розвиток. Ці дані є основою для формулювання наступних висновків:
-дитина не має труднощів у розвитку й навчанні та не потребує додаткових освітніх послуг, її розвиток відповідає віковим особливостям;
-дитина має труднощі в розвитку і навчанні (зазвичай, тимчасові), які можуть бути усунені педагогічними працівниками закладу;
-дитина має труднощі в розвитку і навчанні (не тимчасові), які не можуть бути усунені на рівні ресурсів закладу. Потребує проведення комплексної оцінки фахівцями ІРЦ.
ІРЦ проводить комплексну оцінку у таких випадках:
-
- звернення батьків (одного з батьків) або законних представників дитини;
-
- особисте звернення дитини віком від 16 до 18 років;
-
- звернення адміністрації закладів освіти (за наявності згоди батьків (одного з батьків) або законних представників дитини;
- звернення органів опіки та піклування щодо проведення комплексної оцінки дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.
Основними завданнями комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини є :
-
- визначення особливих освітніх потреб;
-
- визначення особливостей розвитку дитини, її сильних та слабких сторін;
-
- розробка рекомендацій з організації надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дитині, а також рекомендацій щодо освітньої програми дитини, особливостей організації освітнього середовища, потреби в індивідуальній програмі розвитку;
- розробка рекомендацій щодо організації освітнього процесу дитини для адміністрації закладу освіти, педагогічних працівників, батьків або законних представників дитини.
Звертаємо Вашу увагу, ІРЦ не визначає індивідуальну форму навчання (задача закладу охорони здоров’я – лікарсько-консультативної комісії).
Комплексне оцінювання розвитку дитини може здійснюватися в межах ІРЦ, за місцем навчання та, за потреби, за місцем проживання дитини.
У випадках, коли комплексне оцінювання здійснюється за місцем навчання та/або проживання дитини, то графік проведення обов’язково погоджується з керівником закладу освіти, закладу охорони здоров’я та батьками за два тижні до початку. Участь батьків (одного з батьків) або законних представників дитини є обов’язковою.
ІРЦ проводить комплексну оцінку не пізніше ніж протягом місяця з моменту звернення.
Під час первинного прийому батьки заповнюють заяву на проведення комплексної оцінки розвитку дитини та згоду на обробку персональних даних, відповідно до якої результати можуть бути переданітретім особам, зокрема закладу освіти.
Звертаємо Вашу увагу, що батьки мають право відмовитися від передачі Висновку до закладу освіти. У такому випадку, фахівці ІРЦ не мають право інформувати заклад освіти про виявлені особливості психофізичного розвитку дитини та її потреби.
Для проведеннякомплексноїоцінки батькам необхіднонадатидокументи:
-
- документи, щопосвідчують особу батьків (одного з батьків) абозаконнихпредставників;
-
- заява, згода (заповнюються в ІРЦ);
-
- свідоцтво про народженнядитини (оригінал, ксерокопія);
-
- індивідуальнапрограмареабілітаціїдитини з інвалідністю (у разіінвалідності);
-
- форма первинноїобліковоїдокументації № 112/о, витяг з історіїрозвиткудитини, затвердженої МОЗ, у разі потреби – довідкавідпсихіатра;
- психолого-педагогічна характеристика закладу освіти, якийвідвідуєдитина.
На сьогодні Картка стану здоров’я, яку заповнювали батьки в закладах охорони здоров’я для проходження психолого-медико-педагогічної консультації, не дійсна!
Підготовкавідповідноговисновку проводиться протягом 10 робочих днів.
Висновок ІРЦ є підставою для організації інклюзивного навчання (за умов наявності у дитини особливих освітніх потреб) або здобуття освіти в спеціальних закладах (класах/групах).
Комплексна оцінка проводиться фахівцями ІРЦ індивідуально за такими напрямами:
- оцінка фізичного розвитку дитини (визначення рівня загального розвитку дитини, її відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо);
– оцінка мовленнєвого розвитку дитини (визначення рівня мовленнєвого розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури);
– оцінка когнітивної сфери дитини (визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага);
– оцінка емоційно-вольової сфери дитини (виявлення здатності дитини до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин);
– оцінка освітньої діяльності дитини (визначення рівня сформованості знань, умінь, навичок відповідно до освітньої програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку).
За результатами комплексної оцінки фахівці ІРЦ:
-
- визначають напрями та обсяг надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами (для дитини з інвалідністю – з урахуванням індивідуальної програми реабілітації);
- забезпечують їх надання шляхом проведення індивідуальних і групових занять.
Психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові послуги надаються дітям з ООП, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, та не отримують відповідної допомоги.
Пропонуємо буклет для використання в роботі та розповсюдження серед батьків (додається).
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: ідея, практика і суспільна цінність
01.11.2018
Журнал “Дошкільне виховання”, №10, 2018
Наразі в нашій державі відбувається реформування і модернізація освіти. Одним з глобальних чинників цього процесу є цивілізаційні процеси, пов’язані з еволюційним розвитком людства та зміною ставлення суспільства до осіб з особливими освітніми потребами. Зважаючи на це, реформування освіти в Україні сьогодні пов’язують із задоволенням освітніх потреб, інтересів і реалізацією потенційних можливостей розвитку особистості кожного члена суспільства, зокрема громадян з інвалідністю та особливими потребами в умовах інклюзивного освітнього середовища.
У світі визнання інклюзії як ключової передумови реалізації права на освіту набуло актуальності впродовж останніх 30 років і було закріплене в Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю — першому обов’язковому для виконання документі, що репрезентував концепцію якісної інклюзивної освіти. Комісар Ради Європи з прав людини Нільс Муйжнієкс зазначив: “Інклюзивну освіту не слід розглядати як утопічний проект Це досяжна мета, яка має величезний потенціал щодо покращення соціальної згуртованості, міжкультурних відносин і освітніх можливостей усіх дітей”.
Катаріна Томашевскі, перший спеціальний доповідач ООН з питання про право на освіту, ви-значила чотири ключові принципи, дотримання яких держава має забезпечити, якщо вона поставила собі за мету ефективно реалізувати право всіх громадян на освіту.
Принципи забезпечення рівних прав на освіту
1. Наявність. Цей принцип накладає на владу обов’язок забезпечення достатньої кількості закладів освіти і педагогів для задоволення потреб усіх дітей.
2. Доступність передбачає забезпечення недискримінаційного доступу до освіти для всіх здобувачів.
3. Прийнятність — забезпечення якісної освіти у безпечному середовищі з урахуванням особ-ливостей окремих груп дітей.
4. Адаптивність передбачає створення системи освіти, яка може адаптуватися до потреб усіх дітей, зокрема з особливими освітніми потребами.
Одним із ключових компонентів успішного впро-вадження інклюзії визначено наявність професіоналів, здатних задовольнити потреби всіх вихованців у інклюзивному освітньому середовищі.
НОРМАТИВНЕ ПІДҐРУНТЯ
Поширення процесу інтеграції у вітчизняному контексті зумовлено тим, що Україна ратифікувала міжнародні документи в галузі прав дитини та осіб з інвалідністю:
♦ Конвенцію ООН про права дитини від 20.11.1989 ратифіковано Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.91;
♦ Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю від 13.12.2006 ратифіковано Законом України №1767- VІ від 16.12.2009.
До законодавчо-нормативної бази з дошкільної та загальної середньої освіти внесено зміни, які забезпечують право дітей з особливими потребами, зокрема з інвалідністю, на отримання освітніх послуг в умовах інклюзії.
♦ Вперше на законодавчому рівні визначено поняття “інклюзивне навчання”, “особа з особливими освітніми потребами”, “індивідуальна програма розвитку”, “інклюзивне освітнє середовище” (Закон України від 23.05.2017 “Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг”).
♦ 2017 р. український уряд уперше виділив субвенцію (цільова дотація з державного бюджету) на інклюзивну освіту в розмірі 209,4 млн грн, а в держбюджеті на 2018 р. закладено понад 500 млн грн субвенції (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 №88 “Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами”).
♦ Створено нову службу комплексної підтримки та супроводу дітей з особливими освітніми потребами — інклюзивно-ресурсні центри — шляхом реорганізації психолого-медико-педагогічних консультацій (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 №545 “Положення про інклюзивно-ресурсний центр”).
♦ Встановлено доплату в розмірі до 20% для педагогічних працівників, які працюють в інклюзивних класах чи групах, що поширюється на заклади дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 №72 “Про внесення змін у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1096 «Про встановлення розміру доплати за окремі види педагогічної діяльності»”).
♦ Україна долучилася до сучасних міжнародних стандартів, здійснивши перехід від Міжнародної класифікації хвороб до Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.05.2018 № 981 “Про затвердження перекладу Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків”).
♦ Визначено основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти (наказ МОН України від 08.06.2018 № 609 “Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти”).
КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА
ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР №1
СУМСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Вул. 20 років Перемоги, 9, м. Суми, 40000
E-mail: irc-sumy@ukr.net
Код ЄДРПОУ: 42136900
22.10.2018 № 01-22/1
Мова(мови) освітнього процесу
Мовою освітнього процесу в Сумському дошкільному навчальному закладі(ясла-садок)№31 “Ягідка” м. Суми, Сумської області є державна мова – українська, відповідно до статті 7 Закону України “Про освіту”
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
- Щоденний ранковий прийом дитини в групу здійснює вихователь, який опитує батьків про стан здоров`я, оглядає гортань і шкіру, вимірює температуру у групі раннього розвитку дитини (в дошкільних – за показниками, в період карантину тощо.)
- Не приводити до садочка дітей з підвищеною температурою тіла, кашлем та іншими симптомами захворювань. Хворі діти в дошкільну установу не приймаються.
- Якщо дитина захворіла упродовж дня, вона ізолюється від здорових дітей в ізоляторі і залишається там до приходу батьків чи госпіталізації.
- Після перенесеного захворювання діти в дитсадок приймаються тільки за наявності довідки лікаря-педіатра з вказівкою діагнозу, довготривалості та проведеного лікування, відомостей про відсутність контакту з інфекційними хворими, а також з рекомендаціями щодо індивідуального режиму кожній дитини.
- Ранковий туалет дітей повинен проводитися вдома: батьки зобов`язані приводити дитину в дошкільний заклад чистими, охайно та по сезону одягненими.
- Одяг у дитячих шафах зберігається окремо: пакет для чистої білизни, пакет для брудної білизни, пакет для групового та вуличного взуття, для гребінця, головного убору, спортивної форми.
- Не дозволяється приносити в дитячий колектив та зберігати в шафах солодощі, фрукти, іграшки та інші предмети.
- Заборонено одягати на дітей прикраси, ланцюжки, так як все це може загрожувати життю і здоров`ю дітей, бути втраченими.
- Приводити дитину в ясла-садок не пізніше 8-ї години ранку.
- Забирати дитину не пізніше 16.00 год. (для батьків, які оформили заяви до чергових груп – не пізніше 17.30 год. та 18.30 год.)
- Якщо дитина захворіла або відсутня через інші причини, батьки повинні негайно повідомити про це персонал дошкільного закладу.
- У разі відсутності дитини більше 3-х днів батьки повинні надати медичну довідку.
- У разі відсутності дитини без поважної причини більше 30 днів, вона вибуває з дитячого садка.
- Відправляючись у відпустку батьки повинні написати заяву та надати довідку з місця роботи.
- Завчасно повідомити вихователя про вихід дитини в садочок після її відсутності (за добу).
- Щодня особисто передавати і забирати дитину у вихователя, не передовіряти особам, що не досягли 16 років та особам у нетверезому стані.
- Оплату за утримання дитини в дитячому садку необхідно здійснювати до 10-го числа місяця, так як ці кошти ідуть на закупівлю продуктів харчування для дітей.
- Одягати дітей слід по сезону в залежності від температури повітря, в групі – в одно- двошаровий одяг, шкарпетки, взуття із задником. Слід пам`ятати, що від одягу залежить комфортний стан дитини, її гарний настрій, стан здоров`я.
- Конфліктні ситуації не слід вирішувати у присутності дитини, так як це травмує її психіку.
- Поважати права педагога, не допускати нетактовної поведінки по відношенню до працівників ясла-садка, дотримуватись морально-етичних норм і загальноприйнятих правил спілкування.
- Якщо дитині сподобалася іграшка свого однолітка, слід чемно попросити її у нього.
- Не можна брати іграшки, дидактичні посібники без дозволу вихователя.
- Діти дошкільного віку повинні звертатися до дорослих по імені та по батькові.
- Обладнання групи, іграшки, дидактичні посібники, книги, спортивний інвентар не можна ламати.
- Про всі зауваження щодо роботи закладу повідомляти вихователя або завідувача.
- Виконувати правила внутрішнього розпорядку.
Стаття 55 Закону України “Про освіту”:
Права та обов’язки батьків здобувачів освіти
- Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.
- Батьки здобувачів освіти мають право:
– захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;
– звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;
– обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;
– брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;
– завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;
– брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;
– отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності. - Батьки здобувачів освіти зобов’язані:
– виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
– сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
– поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
– дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
– формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
– настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
– формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
– виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
– дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності). - Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
Територія обслуговування
Територія ЗДО непередбачена нормативними актами.
Річний звіт про діяльність закладу освіти
Звіт керівника закладу дошкільної освіти № 31 «Ягідка» за 2023/2024 навчальний рік
Річний звіт про діяльність Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №31 «Ягідка» м. Суми, Сумської області за 2022/2023 навчальний рік
Звіт керівника закладу дошкільної освіти № 31 «Ягідка»за2022/2023навчальний рік
Звіт керівника закладу дошкільної освіти № 31 «Ягідка»за 2021/2022 навчальний рік
Звіт керівника закладу дошкільної освіти № 31 «Ягідка»за2020 – 2021 навчальний рік
Звіт керівника закладу дошкільної освіти № 31 «Ягідка»за2019 – 2020 навчальний рік
Педагогу на замітку!
РІЗНОВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Розмова – форма мовленнєвого реагування на конкретну ситуацію, що потребує обговорення, коментування, оцінки, підказки, спрямування тощо.
Розмова може відбуватися як в індивідуальному, так і в груповому форматі. На жаль, часто розмова як форма діалогу дорослого з дитиною реалізує не основну свою комунікативну функцію, а передусім регулятивну, вказівну. Відтак замість розмови з`являється вказівка, наказ дорослого, зауваження без обговорень, або в ліпшому випадку – пояснення, монологізований коментар стосовно ситуації. Нерідко трапляється й так, що дорослі, лише роблять вигляд, що слухають, коли насправді думають зовсім про інше. А діти це відчувають і поступово втрачають інтерес до таких розмов з дорослими. Дорослих справедливо дратує відчуття, що діти нібито не чують їх, що зміст того, що вони бажають донести, діти часто не сприймають і не засвоюють. Але ж дорослі самі нерідко в цьому винні. Тим паче, що діти понад усе дорожать кожною миттю нашого з ними щирого й зацікавленого спілкування, у якому ми присутні без останку, повністю.
Як розмовляти з дітьми, щоб вони вас почули:
- Не заводьте розмову до вказівок на кшталт армійських. Зробіть кожну дитину співрозмовником, думка якого для вас важлива, запропонуйте їй висловити свої міркування, ставлення; надайте можливість самостійного вибору способів дій з-поміж можливих.
- Намагайтесь відчути готовність дітей до розмови з вами і не починайте її тоді, коли діти наразі мають інші пріоритети. Адже нерідко ми відволікаємо дітей від важливіших для них справ заради проведення нецікавого для більшості з них заходу (спостереження, обговорення).Участь у такому заході стає для дітей формальною, а те, про що ми говоримо, вони пропускають повз вуха.
- Намагайтеся надати особистісного смислу розмові: мотивуйте, пояснюючи її значимість, звертайтеся до особистого досвіду, багажу знань дітей, адже їм дуже подобається виявляти свою обізнаність, ділитися власним досвідом.
- Під час розмови з конкретною дитиною не відволікайтеся на зауваження, репліки іншим дітям або дорослим. Продемонструйте зацікавленість і щирість. Якщо зміст розмови не передбачає уваги з боку інших, надайте їй атмосфери інтимності.
- Заохочуйте ініціативу дитини в діалозі, підтримуйте бажання запитувати, допитливість, підтвердіть, що для вас важливо те, про що дитина запитує. Дитина, як і дорослий, любить, коли її слухають, поважають її думку та її саму.
Бесіда – це завчасно підготовлена, цілеспрямована, чітко продумана, розгорнута в часі розмова з дітьми на певну тему. Саме в такому вигляді вона посідає важливе місце в освітньому процесі як і форма і водночас метод навчання й виховання дошкільників.
Бесіда може бути структурним елементом будь-якого заняття й мати різне функціональне призначення:
- Супроводжувати спостереження, розглядання, виконання, сприймання тощо.
- Попереджувати, роз`яснюючи особливості чи послідовність дій.
- Готувати, налаштовувати, мотивувати, націлювати дітей на різні види діяльності під час заняття.
- Узагальнювати, підсумовувати результати спільних дій вихователя й дітей.
Бесіда повинна мати ознаки діалогу. Для цього важливо, аби діти були не безголосими присутніми за домінантною позицією педагога як ведучого, а повноцінними активними співрозмовниками, думка яких має важливе значення для загального перебігу й результату бесіди.
У роботі з дітьми старшого дошкільного віку доцільно використовувати бесіду і як окрему форму освітньої діяльності. Тобто планувати її як окреме заняття, у якому обговорення певної теми посідає центральне місце серед інших методів, як-от читання, ігри, вправи, розглядання, спостереження тощо.
У методиці дошкільної освіти виокремлюють такі види бесід:
- Підсумкові – використовуються як «заключний акорд» у тривалій цілеспрямованій і різнобічній освітній роботі (наприклад, бесіда на основі спостережень за природою вкінці певного сезону);
- Морально-етичні – вибудовують здебільшого на основі літературних творів (наприклад, бесіда на тему «Бажання і мрії» на основі казки В.Катаєва «Квітка-семицвітка»);
- Інформаційно-пізнавальні – може охоплювати різні аспекти життєдіяльності дошкільників (наприклад, бесіди про професії батьків, космос, воду як дар природи).
Логічна структура бесіди містить три основні частини: вступна, основна й заключна, кожна з яких відповідно має чітко окреслені функції:
- Вступна – мотивувати, налаштовувати на обговорення теми, актуалізувати знання, необхідний для розмови тематичний словник, зацікавити, заінтригувати тощо;
- Основна – систематизувати, збагатити, уточнити знання й уявлення дітей з обраної теми за допомогою різних засобів і методів;
- Заключна – узагальнити, підбити підсумки, висловити оцінні судження щодо участі дітей у розмові, щодо висловлених думок, зберегти створений під час бесіди емоційний настрій, налаштувати на позитивну співпрацю.
Основним елементом бесіди є запитання, які можуть бути спрямовані на репродукування інформації, відтворення відомого, очевидного, а можуть спонукати до розмірковування, встановлення причинно-наслідкових зв`язків, логічних ланцюжків (евристичні, проблемні складні запитання).
Успіх бесіди багато в чому залежить від правильно обраної кількості та якісного добору запитань.
Уміння формулювати запитання свідчить про майстерність педагога.
Як зробити бесіду ефективною: поради педагогу
- Щоб бесіда відбулася, підготовленим має бути не лише дорослий, а, передусім, діти, яким бажано мати хоча б стартовий багаж інформації, базових знань, достатній запас емоційних переживань, осмислене ставлення до предмета бесіди, вмотивованість, налаштованість обговорити те, що пропонує педагог. Підготовленій дитині є що зауважити, вона зберігає інтерес до теми розмови. У разі непідготовленості дітей вихователь ризикує звести бесіду до власного монологу, до якого діти швидко втратять інтерес і нудьгуючи чекатимуть завершення або намагатимуться перевести запропоновану тему на справді цікаву для них.
- Не варто «засипати» дітей запитаннями – це швидко втомлює й набридає; вихователь має не поспішати відповідати самому, а дати можливість подумати; віддавати перевагу запитанням, що спонукають помислити, дітям подобається виявляти свою обізнаність, вони полюбляють розв`язувати складні завдання; запитання доцільно адресувати всім дітям, а не окремій дитині – це спонукатиме до роздумів усіх без винятку дітей.
- Пам`ятайте, що, крім запитань, інтелектуальну й мовленнєву активність дітей стимулюють також: прийом педагогічної провокації (дорослий висловлює сумнівне твердження, яке діти намагаються підтвердити або спростувати); доцільно використовувати звернення до досвіду дітей; стимулюючіі завдання, ігрові вправи, невеликі за обсягом, але влучні інформаційні довідки.
- Важливо створити під час бесіди живу емоційну атмосферу, задати розмові доброзичливий тон, поважати дітей як рівноправних співрозмовників. Це забезпечить інтелектуальну й мовленнєву активність дітей. Цьому сприятиме також ваша щирість, правдивість і простота у спілкуванні, вміння викликати в дітей різні асоціації щодо обговорюваних понять. Адже лише особисті переживання та відчуття педагога можуть «заразити» учасників інтересом до проблеми, що обговорюється, не залишити байдужими, стимулювати їхню власну активність і суб`єктивну позицію.
- На початку бесіди необхідно визначити, що для вас буде пріоритетним: показова дисципліна чи жива атмосфера пізнання. Часті зауваження щодо дисципліни і зовнішньої краси, як свідчить практика, за відсутності змістовної розмови не сприяють справжній дисципліні, а навпаки, емоційно нівелюють загальну позитивну й ділову атмосферу заняття. Коли дітям по-спражньому цікаво, вам не треба їх заспокоювати, адже їх увага буде зосереджена на самому предметі пізнання.
- Не намагатися спрощувати зміст бесіди, натомість спрямуйте його на відкриття дітьми істини, свого знання, а не на репродуктивне запам`ятовування і відтворення у відповідях на запитання знань, поданих дорослим у готовому вигляді. Не займайте також у бесіді позиції «над розмовою», визнаючи себе одноосібним суб`єктом мовлення, заповнюючи бесіду власним змістом.
Полілог – це керований вихователем (непомітно для дітей) живий діалог, у якому хід, суть висловлювань неможливо передбачити. І в цьому складність і цікавість полілогу, адже ніхто зі співрозмовників не знає, що буде далі.
Полілог є одним з різновидів бесіди. Проте, якщо одна з основних цілей бесіди – інформувати, сприяти засвоєнню, розширенню систематизації знань і уявлень, то полілог спрямований передусім на формування вміння формулювати й висловлювати власну думку, міркувати, доводити, обстоювати свою позицію.
Полілог – це проблемна бесіда, дискусія, диспут, у яких стикаються різні позиції, різні погляди на певне питання. У результаті цього збагачується світосприймання, людина вчиться пізнавати себе, закони довкілля, виносить із них власні смисли, життєво необхідні для саморозвитку.
Полілог не може бути самостійним видом заняття. Адже незначний життєвий досвід, недостатні мовленнєві можливості дошкільників, своєрідність психічних процесів зумовлюють обмеження проблемної розмови у часі.
Ключовим для полілогу є вибір теми. Правильно визначена тема спричиняє загальний смислоутворювальний ефект, піднімає мислення на більш високий рівень, допомагає усвідомити взаємопов`язаність усього з усім.
Варто обирати такі теми, які наближають дітей до осмислення найважливіших законів природи (усе пов`язане з усім; нічого з нічого не виникає і в нікуди не зникає; природа знає ліпше, навчись її слухати) і соціуму( я у світі не один; моя свобода обмежена свободою іншого;взаємозалежність цінніша за незалежність). Саме у межах цієї проблематики і варто формулювати теми полілогів. Найчастіше вони мають вигляд запитання, що спонукає зробити свідомий аргументований вибір. Це такі як: допомагати – це добре, а коли допомога – це погано; що сильніше – слово чи рука; чи можуть діти й дорослі обійтися одне без одного; чи легко бути маленьким; чи можуть знання зростати чи зменшуватися і т.д. Для реалізації теми полілогу вихователю необхідно бути готовим до обговорення, навчитися слухати дітей, швидко реагувати на висловлювання, постійно корегувати хід полілогу. Діти виявляють живий інтерес до полілогу, коли, відчувають, що дорослому надзвичайно цікаво й самому одержати відповіді на проблемні запитання.
Як спонукати дітей висловлювати свої думки
- Під час полілогу спілкуйтеся з дітьми «очі в очі». Для цього слід розмістити дітей по колу, щоб усі бачили один одного. Доцільно домовитися про спільний для всіх спосіб показати своє бажання висловитися, поділитися думкою, а також сформулювати спільні для всіх правила , яких треба дотримуватися: не перебивати одне одного, почекати, поки дадуть можливість висловитися; бути уважним, поважати чужу думку, навіть і відмінну від твоєї.
- Щоб у полілозі взяли участь більше дітей, на початку вирівняйте «стартові позиції», тобто, з`ясуйте, чи розуміють діти суть проблемного питання і як вони його розуміють. Передусім варто спонукати дітей пояснити значення ключового поняття теми полілогу.
- Дотримуйтеся під час організації полілогу найважливішого принципу – діалогічності, суть якого можна сформулювати так: «Нічого не говори сам, став мудрі запитання дітям».Дайте можливість дітям подумати, не поспішайте заповнити паузи, і водночас навчіться відчувати продуктивність цих пауз: відчувайте, чи діти просто сидять і чекають, що буде, чи вони розмірковують. «Порожні» паузи небезпечні тим, що втрачається ритмічність розмови, а відповідно – інтерес дітей до неї. Продуктивні паузи важливі. Але якщо запитання важке для дітей (вони сигналізують про це зайвими рухами, відведенням погляду), спробуйте запропонувати дітям символізувати або візуалізувати / унаочнити суть проблеми: покажіть руками слово «ми»; а тепер слово «я». Яке з них більше?Чому?
- Щоб діти виявили активність та були ініціативними, уникайте під час спілкування з ними директивного тону. Відвертість, відкритість дітей необхідно заслужити. Ключем до цього буде повага до особистості дитини, ваша щира зацікавленість питанням, запропонованим для обговорення.
- Полілог – це зіставлення різних поглядів щодо однієї проблеми. Тому важливо реалізувати принцип багатоваріантності, який дає змогу дітям звикнутися з думкою, що можуть існувати різні погляди на те саме запитання, не замикатися в межах одного підходу, орієнтує на пошук усіх можливих способів розв`язання поставленого завдання. Запитання до дітей мають орієнтувати від початку на існування декількох можливих варіантів: « Назвіть хоча б три….»; «Запропонуйте чотири способи вибачення» і т.д.
Забезпеченню ефективної мовленнєвої взаємодії з дошкільниками сприяє щире бажання дорослого почути дитину як носія власної думки, певної життєвої позиції, намагатися зрозуміти її і зробити свою думку зрозумілою для неї.
