Серпень 2019
П В С Ч П С Н
« Бер    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  

postheadericon Робота з батьками

Автор: sadik-admin

Опубликовано: Лютий 20, 2017

1

Поради для батьків майбутніх першокласників

 

  • Не ставтеся до дитини як до маленької. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Робіть це м’яко: «Ти в нас уже дорослий, ми можемо тобі довірити помити посуд».
  • Визначте загальні інтереси вашої сім’ї. Це може бути як спільний перегляд мультфільмів, так і розв’язання життєвих ситуацій, обговорення сімейних проблем.
  • Залучайте дитину до економічних справ родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи ціну на той і на той товар.
  • Не сваріть, не ображайте дитину в присутності сторонніх осіб. Якщо на дитину скаржаться в її присутності, скажіть: «Дякую, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
  • Навчіть дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся думкою дитини — лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
  • Намагайтеся якомога частіше говорити з дитиною. Розвиток її мовлення — це запорука успішного навчання.
  • Відповідайте на кожне запитання дитини, лише так її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
  • Намагайтеся дивитися на світ очима вашої дитини, адже бачити світ очима іншого — основа взаєморозуміння.
  • Частіше хваліть дитину. На скарги про те, що щось не виходить, скажіть: «Вийде обов’язково, потрібно ще раз спробувати. Якщо тобі буде потрібна моя допомога, я охоче тобі допоможу».
  • Формуйте високий рівень домагань. І вірте, що ваша дитина зможе все, потрібно лише їй допомогти. Хваліть малюка словом, усмішкою, ласкою.
  • Не будуйте взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини своїх вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.
  • Любіть дитину, знаходьте радість у спілкуванні з нею.
  • Ваша повага до дитини — фундамент шанобливого ставлення дитини до вас у майбутньому.

Психологічна готовність дитини старшого дошкільного віку

 

Важливою складовою готовності дитини до школи є її психологічна готовність. Існують різні думки фахівців щодо структури психологічної готовності, однак здебільшого виокремлюють такі її компоненти:

  • соціальний;
  • емоційно-вольовий;
  • інтелектуальний;
  • мотиваційний.

Соціальний компонент

 

Дитина має розуміти, що в школу вона йде не лише гратися з друзями, а й одержувати нові знання та вміння. Проте навчатися вона буде не сама. У класі здебільшого навчаються близько тридцяти учнів, тож дитина має вміти спілкуватися та працювати в групі.

Тож у дитини до початку навчання у школі бажано сформувати:

  • адекватну самооцінку;
  • потребу в спілкуванні з іншими;
  • уміння приймати інтереси групи дітей;
  • уміння налагоджувати взаємини з однолітками та дорослими.

Варто виховувати в дитини не лише лідерські якості та навички, а й уміння за потреби поступатися. Дитина має бути терплячою до інших.

 

Емоційно-вольовий компонент

 

Психологічна готовність дитини до школи передбачає розвиток її емоційно-вольової сфери, показники якої свідчать про сформованість відповідного компонента психологічної готовності до навчання в школі. Йдеться зокрема про такі показники, як:

  • упевненість у собі;
  • переважання позитивного настрою;
  • прагнення стримувати негативні емоції;
  • уміння керувати своєю поведінкою;
  • розвиток емоційної стійкості;
  • довільність пізнавальних процесів, зокрема сприймання, мислення, пам’яті, а також уваги;
  • довільність поведінки — здатність робити не лише те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.

Бажано вчити дитину виражати свої думки, емоції та бажання, «читати» емоції та настрій інших, прагнути враховувати це під час взаємодії.

 

Інтелектуальний компонент

 

Про сформованість інтелектуального компонента психологічної готовності дитини до школи свідчить:

  • розвинуте сприймання;
  • стійка пізнавальна увага;
  • розвинуті мислення та мисленнєві операції — проявляється у здатності виокремлювати та розуміти важливі ознаки та зв’язки між предметами;
  • здатність відтворювати зразок;
  • оволодіння усним мовленням;
  • розвиток дрібної моторики, зорової координації;
  • розвиток здатності до навчання.

Важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона через свої вікові особливості ще не може повністю сприйняти. Бажано подавати знання дозовано. Інформація має відповідати віковим інтересам дитини. Одне з основних завдань формування інтелектуального компоненту психологічної готовності дитини до навчання в школі — навчити її слухати та переказувати почуте, відповідати на запитання відповідно до теми. Дорослий, навчаючи дитину, має бути для неї мудрим учителем, наставником, другом.

 

Мотиваційний компонент

 

Мотиваційний компонент психологічної готовності дитини до школи відображає її бажання чи небажання вчитися. Цей компонент є визначальним у структурі психологічної готовності дитини до навчання в школі, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової обов’язковістю, інтелектуальним навантаженням, необхідністю долати труднощі тощо.

Виокремлюють такі мотиви навчання:

  • внутрішні (пізнавальні) — характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом;
  • зовнішні (соціальні) — виявляються в бажанні дитини займатися суспільно значущою дія­льністю, в авторитетному ставленні до вчителя.

Мотиви навчання формують внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності дитини до навчання.

 

Завдання батьків

 

Не кожна дитина може успішно навчатися в школі. Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Насамперед батькам важливо усвідомити, що не потрібно заздалегідь виконувати програму першого класу.

Під час підготовки дитини до школи бажано забезпечити умови для її загального розвитку, зокрема:

  • дбати про фізичне здоров’я дитини;
  • збагачувати життєвий досвід дитини;
  • закріплювати побутові навички та розширювати межі самообслуговування і самостійності дитини;
  • розвивати мовлення дитини;
  • навчати дитину спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте;
  • учити дитину висловлювати свою думку та поважати думку інших;
  • поступово формувати зацікавленість до навчання і позитивне ставлення до школи.

 

Варто пам’ятати, що дитина не народжується школярем, готовність до школи — це комплекс здібностей, які піддаються корекції. Процес формування цих здібностей потребує дбайливого ставлення дорослих до дитини, і насамперед батьків. А виховувати дитину — це мистецтво, адже процес виховання — це безперервна робота серця, розуму та волі батьків.

 

На виконання наказу завідувача ДНЗ від 02.10.2017 № 79 “Про проведення Тижня сім’ї в дошкільному навчальному закладі” та з метою налагодження рівноправних партнерських стосунків у закладі проведено Тиждень сім’ї. У рамках тематичного тижня було організовано і проведено різноманітні майстер-класи за участю дітей та їхніх батьків. Найефективнішими з них були:

- майстер-клас з хатха-йоги ( вихователь Веселова В.І.);

- майстер-клас “Мови рідної навчаємось” (вихователь Шевченко Л.М.);

 – майстер-клас “Заспіваємо разом колискову” (вихователь Левченко Т.В.).

колаж_1колаж_2

26 жовтня 2017 року в дошкільному навчальному  закладі №31 «Ягідка» відбулися збори батьків, діти яких  виховуються в старших дошкільних групах, зі вчителями загальноосвітніх шкіл міста.

Вихователь-методист Тетяна Артюх   проаналізувала  основні складові готовності дитини до шкільного навчання – представила «Портрет дитини напередодні вступу до школи».

Практичний психолог Анастасія Рябуха  акцентувала увагу присутніх на розвитку пізнавальних процесів, провідної діяльності – ігрової та  спілкування старших дошкільників.

Вчителі ЗОШ №13  Оксана Мажара та Дар`я Крутій  розповіли про умови навчання в школі, розкрили цікаві аспекти нововведень нового закону «Про освіту» та відповіли на численні запитання батьків.

DSC_6159

DSC_6161

 

 

 

Додаток
до листа МОН України
від 11.10.2017 № 1/9-546

Методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців

Нині ефективність дошкільної освіти пов’язана з організацією освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства. Це спонукає оновити зміст і форми співпраці педагогів закладів дошкільної освіти з батьками вихованців.

Робота з батьками завжди була традиційною складовою дошкільної освіти, адже заклад дошкільної освіти є першим соціальним середовищем, до якого дитина потрапляє із сім’ї. Дорослі учасники освітнього процесу мають усвідомити значущість партнерської взаємодії між закладом освіти і родиною, оскільки така співпраця покликана створити сприятливі умови для виховання здорової, соціально адаптованої, всебічно розвиненої дитини.

Пошук шляхів, спрямованих на формування взаєморозуміння та довіри, побудови партнерської взаємодії між закладом і родиною, має ініціювати педагогічний колектив. Співпрацю закладу дошкільної освіти з родинами слід реалізувати в таких напрямках:

створення інформаційно-просвітницького простору для батьків та інших членів родини, які беруть участь у вихованні дитини;

підвищення фахової майстерності педагогів через ознайомлення з родинним досвідом виховання;

сприяння інтеграції родинного виховання в суспільне;

заохочення батьків брати активну участь в освітньому процесі;

узгодження понять, цінностей, педагогічної позиції, досягнення єдності виховних впливів на дитину в родині та закладі дошкільної освіти;

формування у педагогічних працівників та батьків позитивного ставлення до партнерської взаємодії, спонукання їх до дій і моделей поведінки, орієнтованих на взаєморозуміння та взаємоповагу.

Для реалізації принципів партнерства педагоги закладів дошкільної освіти найчастіше використовують такі форми роботи: індивідуальні чи групові бесіди та консультації, консультативні центри, зустрічі з експертами, міні-лекції, фото-/відеопрезентації тощо. Із родинами вихованців педагоги працюють як особисто, так і в режимі онлайн.

Найпоширенішими засобами інформування батьків про життя закладу дошкільної освіти є його сайт, а також інформаційні осередки: дошки оголошень, ширми, планшети, папки, інформаційні/тематичні стенди, тематичні/педагогічні виставки, стінгазети, колажі, бібліотеки педагогічної, психологічної, правової, медичної, дитячої літератури тощо.

Інформаційній відкритості закладу дошкільної освіти сприятимуть залучення батьків до підготовки й проведення родинних свят, розваг, дозвілля, конкурсів, виставок, ярмарків, дослідницької діяльності дітей, проектів, екскурсій, туристичних походів, змагань, толоки, облаштування розвивального середовища, дні відкритих дверей тощо. Обов’язковою умовою при цьому має бути добровільна участь у заходах усіх учасників освітнього процесу.

Для обміну досвідом виховання, цікавими ідеями щодо розвитку дітей рекомендуємо використовувати різні форми зустрічей із батьками: майстер-класи, тренінги, круглі столи, брифінги, інтерактивні ділові ігри, творчі лабораторії, бесіди/диспути/обговорення, семінари/практичні семінари тощо.

Із просвітницькою метою варто проводити батьківські збори, конференції, лекторії. Час від часу запрошуйте на ці заходи практичних психологів, соціальних педагогів, медичних працівників та інших фахівців.

Оперативно обмінюватися інформацією з батьками найзручніше в інтернеті. У пригоді стануть сторінки сайтів закладів дошкільної освіти, електронне листування, онлайн-спілкування у закритій групі в соціальних мережах тощо. Оскільки комунікація відбуватиметься не лише в площині «батьки — вихователь«, а й «батьки — батьки«, це активізуватиме батьківську спільноту, формуватиме коло однодумців серед учасників освітнього процесу. Завдяки цьому заклади дошкільної освіти зможуть долучити до співпраці навіть раніше пасивних батьків вихованців.

Запропонований вище перелік напрямків та форм роботи закладу дошкільної освіти щодо взаємодії з родинами має орієнтовний характер і представлений на розсуд педагогічним колективам. Раціональне поєднання різних форм роботи, розроблення власних або використання перевірених на практиці технологій залежить як від потенційних можливостей конкретного педагогічного колективу, так і від потреб родин вихованців.

Аби спонукати батьків до спільної з педагогами участі в розвитку дитини, рекомендуємо залучати їх до планування роботи закладу дошкільної освіти (для прикладу: представників батьківського комітету, групи батьківської ініціативи, спільні творчі групи педагогів та батьків). Для досягнення ефективності у взаємодії з батьками важливо проявляти відкритість закладу дошкільної освіти до спілкування, з перших зустрічей орієнтувати батьків на конструктивність у розв’язанні всіх питань щодо перебування дитини в закладі освіти.

Батьків потенційних вихованців варто ознайомити з наявними формами здобуття дошкільної освіти (на базі дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних закладів освіти, через соціально-педагогічний патронат тощо), із порядком приймання дітей до закладу, роллю батьків у створенні передумов щодо безболісної адаптації дитини до нового соціального середовища.

Знайомство із закладом освіти слід розпочати з його презентації: повідомити про кількість груп, принципи їх комплектації та наповнюваності, кількісний і якісний педагогічний склад, режим роботи. Відтак варто пояснити принцип роботи з дітьми, посилаючись на законодавчу та нормативно-правову базу, традиції закладу, конкретні освітні завдання поточного року.

Під час індивідуальних зустрічей із батьками педагоги мають з’ясувати індивідуальні особливості фізичного та психічного розвитку дитини. Такий захід допоможе забезпечити оптимальні умови перебування дитини в закладі дошкільної освіти на засадах партнерських стосунків із родиною та побудувати співпрацю на взаємодовірі.

Для формування спільних впливів на дитину важливо визначити її інтереси, особистісні якості, які зумовлюють поведінку в соціумі. Також потрібно вивчити батьківські запити щодо змісту, методів і способів навчально-виховних дій із дітьми, з’ясувати їхні очікування від перебування дитини в закладі дошкільної освіти.

Педагогам слід дізнатися, чи потребують батьки допомоги у розв’язанні проблем із вихованням та індивідуальним розвитком дитини, чи готові співпрацювати із закладом освіти, і якщо так, то як саме. Усю зібрану під час зустрічей із батьками інформацію слід використовувати конфіденційно й виключно для врахування індивідуальних особливостей дитини під час освітнього процесу.

На основі зібраних даних про дитину та очікування батьків щодо її розвитку заклад дошкільної освіти обирає напрямки взаємодії з родинами вихованців та форми її реалізації. Співпраця родини й колективу закладу дошкільної освіти, реалізована через переговори, запобігання конфліктів, довіру, взаємоповагу та рівноправне партнерство, об’єднана спільною метою та відповідальністю, допоможе з’ясувати причини виникнення та знайти шляхи подолання можливих проблем.

Упровадження активних форм взаємодії в практику закладу дошкільної освіти потребує відповідної підготовки педагогічного колективу. З огляду на це можна визначити такі завдання методичної служби:

формування позитивного ставлення педагогічного колективу до впровадження системи роботи з батьками на умовах активної партнерської взаємодії;

створення й підтримка творчого, конструктивного педагогічного середовища;

підвищення фахової майстерності педагогів через ознайомлення з позитивним досвідом родинного виховання;

забезпечення інформаційної підтримки, планування основних завдань і змісту співпраці закладу освіти з батьками;

конкретизація напрямків взаємодії, координація та контроль діяльності.

Види роботи з кадрами, їх тематику та кількість визначає заклад дошкільної освіти. Сучасна практика професійної підтримки педагогів охоплює широкий спектр форм і змісту діяльності, зокрема:

виявлення й упровадження в роботу педагогічного та родинного досвіду;

розроблення та організація консультацій, семінарів, тренінгів, круглих столів, творчих лабораторій, ділових ігор, конференцій, майстер-класів;

створення осередків для надання систематичної різнопланової методичної та інформаційної допомоги (зразки планування, рекомендації щодо проведення спільних заходів, презентації педагогічних інновацій, методичної літератури, фахових періодичних видань, оформлення стендів, виставок тощо).

Визначення чітких пріоритетів у роботі, особиста готовність педагогів та батьків до співпраці, спрямованість усіх заходів на партнерський формат взаємин сприятимуть досягненню мети — організації освітнього процесу на принципах партнерства і довіри.

 

 

РОДИННЕ СВЯТО “УКРАЇНСЬКИЙ ЯРМАРОК”

11 жовтня 2017 року в дошкільному навчальному закладі №31 «Ягідка» відбулося родинне свято «Український ярмарок».  До заходу були залучені  вихованці закладу, їхні батьки, місцеві жителі мікрорайону та  помічник депутата партії «Самопоміч», провідний бібліотекар бібліотеки-філії №10 Сумської міської централізованої бібліотечної системи Наталія Савченко.

Свято було  пройняте  національно-патріотичним  духом: спільні народні ігри дітей та батьків «Палиця», «Мости», «Мак»; виступ хлопчаків – козачат;

продаж  дарів саду та городу, домашньої випічки…

Висловлюємо велику подяку всім учасникам  родинного заходу

2247325222449423

22449116

Інформація

про проведення Тижня сім`ї в ДНЗ

З 12 по 16 жовтня 2015 року в дошкільних навчальних закладах міста проведено Тиждень сім`ї.

     Уся діяльність дошкільного навчального закладу№31 «Ягідка» вибудовувалася таким чином, щоб розвиток дитини відбувався в режимі постійної взаємодії:дитячий садок-дитина, дитячий садок-родина, родина-дитиDSC_6683на.

   З метою переходу від педагогіки вимог до педагогіки відносин та щоб більше дізнатися про сім`ю, їхні звичаї, родинні традиції, взаємини в родині було проведено  виставку творчих робіт «Сімейний герб».  У його виготовленні брали участь як батьки, так і діти.84

    Цікавим досвідом роботи в ДНЗ є організація сезонних оздоровчих прогулянок за межі закладу. Важливим результатом таких прогулянок є спільна зайнятість батьків та дітей:продуктивне спілкування, рухливі ігри, завдання пізнавального характеру.

    На довго залишиться в пам`яті дітей  старшого дошкільного віку валеологічна розвага разом з батьками «Гарбузову кашу ми вживаємо, про своє здоров`я дбаємо».  Інсценізація казки «Ходить гарбуз по городу», валеологічні пісні, валеохвилинки,  рухливі ігри, куштування гарбузової каші – все це позитивно відобразилося на здоров`ї наших вихованців.

 Вдумливо та творчо підійшли вихователі до оформлення фотовиставки «Мій тато – герой», яку прикрашали фото батьків – учасників АТО. Коротка біографія, стислий виклад спогадів, побажання миру та добра – саме такий зміст було закладено в основу виставки.

  Реалізуючи принцип  «Батьки – наші партнери», педагоги залучали батьків до участі в освітньо-виховному процесі. Бабусі та мами вихованців озвучували ляльок у ході проведення лялькової вистави «Дві таємниці», який припав до душі навіть   найменшеньким.

   У ході проведення «Тижня сім`ї» було організовано зустріч батьків вихованців старшого дошкільного віку з вчителями шкіл №№13,15. Представники школи розповіли про умови прийому дітей до ЗОШ,  познайомили з програмовими вимогами та відповіли на численні запитання батьків.

  PA130400 Змістовною та захоплюючою  діяльністю дітей був наповнений останній день Тижня, який ми назвали «Загляньмо в сімейний альбом..». Батьки підібрали фото про значні події в житті дитини, родини та принесли їх  в садочок. На протязі дня кожна дитина мала можливість розповісти про свою сім`ю вихователю, одноліткам, завідувачу та всім, хто заходив до групи. Це дало змогу переконатися, що жоден дидактичний посібник не викликає такої мовленнєвої активності, емоційного задоволення, як сімейне фото.

Завідувач Сумського ДНЗ №31 «Ягідка»                                      П.О.Шевченко

Портрет дитини напередодні вступу до школи

Психофізіологічний розвиток:

має зрілі мозкові структури та функції;

  • характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи;
  • проявляє достатню рухову активність;
  • проявляє умілість рук, практичну вправність;
  • здорова, не має хронічних хвороб;
  • володіє основними гігієнічними навичками;
  • знає свою статеву належність, усвідомлює її незмінність, розу­міє, чим відрізняється від представників протилежної статі;
  • володіє основами безпеки життєдіяльності;
  • працездатна, утомлюється лише після чималого навантаження;
  • користується як провідною правою/лівою рукою;
  • не заїкається і не має інших невротичних проявів.

 

Інтелектуальний розвиток:

  • володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями;
  • уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією до­рослого;
  • диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуаль­ну, аудіальну, тактильну);
  • здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації;
  • усвідомлює основні зв’язки між явищами;
  • має розвинене логічне запам’ятовування — добре запам’ятовує і відтворює;
  • встановлює логічну послідовність подій;
  • відтворює зразок на вимогу;
  • робить припущення, висуває гіпотези, виявляє елементи креа- тивності;
  • розрізняє звуки мовлення, зіставляє їх з буквами, синтезує зву­ки у слова; знаходить потрібні слова для вираження думки, ви­користовує складні речення;
  • диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає най­простіші зміни цифрових рядів;
  • розрізняє реальне й уявне, зовнішнє і внутрішнє;
  • знає деякі основи початкових наукових знань.

 

Мотиваційний розвиток:

  • хоче йти до школи;
  • вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація;
  • може поступитися «хочу» заради «необхідно», відмовитися від бажаного на користь соціально важливого;
  • має сформовану мотивацію досягнення, прагне досягти успіху;
  • свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя;
  • зацікавлено ставиться до спілкування з новими дорослими та однолітками;
  • у соціально прийнятний спосіб самореалізовується, самоствер- джується;
  • має сформовану первинну систему матеріальних і духовних потреб.

 

Емоційний розвиток:

  • переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво;
  • сприйнятлива, диференціює емоційно-смисловий характер зо­внішніх впливів, чутлива до нього;
  • знає основні емоції, особливості їх вираження мімікою, жеста­ми, діями, тональністю голосу;
  • адекватно виражає свої ставлення, настрій, стан;
  • утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;
  • чутлива до значущих людей, виявляє чуйність, намагається бути суголосною стану та настрою інших;
  • оптимістично ставиться до проблем і складностей, має сформо­ване почуття гумору;
  • володіє елементарною емоційною культурою, самовиражаєть­ся у соціально прийнятний спосіб.

 

Розвиток вольової сфери:

  • свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано;
  • концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається;
  • мобілізує себе на розв’язання завдання;
  • розраховує на власні сили, розмірковує і поводиться самостійно;
  • звертається по допомогу лише в разі об’єктивної необхідності;
  • конструктивно розв’язує проблеми, долає труднощі;
  • доводить розпочате до кінця;
  • може відстояти власну думку;
  • визнає свої помилки;
  • дотримується своїх обіцянок.

 

Соціальний розвиток:

  • приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важли­вість;
  • відкрита контактам, комунікабельна;
  • прихильно, доброзичливо ставиться до рідних, знайомих, това­ришів;
  • уміє налагоджувати взаємодію, працювати в команді;
  • узгоджує індивідуальні інтереси з груповими;
  • реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися в поведінці та діяльності соціальних норм і правил;
  • намагається уникати конфліктів, дружелюбно розв’язує спірні питання, може дійти згоди, домовитися;
  • орієнтується в поведінці на вимогу дорослого та на совість як внутрішню етичну інстанцію;
  • усвідомлює межі схвалюваної і соціально неприйнятної пове­дінки;
  • має більш-менш адекватну самооцінку;
  • поважає себе та інших;
  • має сформований абрис дитячого світогляду, елементарну сис­тему ставлень.

 

 

Отже, готовність дитини до школи — це досягнення нею таких рівнів психофізіологічного, інтелектуального та особистісного роз­витку, які засвідчують її здатність бути активним суб’єктом шкіль­ного життя взагалі та навчальної діяльності зокрема. Отже, йдеться не про окремі знання та вміння дитини, а про певний їх набір, у яко­му мають бути всі основні компоненти. При цьому рівень розвитку кожного може бути різним, вони можуть доповнювати одне одного, нестача якогось компенсуватися більшою зрілістю іншого. Водночас недостатня сформованість одного з компонентів так чи так вплива­тиме на гармонійну адаптацію до школи, на успішність навчання ди­тини в першому класі. Навички лічби, читання, письма, важливі для загального розвитку старшого дошкільника, самі по собі не визнача­ють, не гарантують його готовності до школи: по завершенні першого півріччя всі першокласники оволодівають ними у більш-менш одна­ковій мірі. Лише певна збалансованість психофізіологічної, інтелек­туальної, мотиваційної, емоційної, вольової та соціальної складових засвідчують достатній рівень сформованості у дошкільника 6-7 років готовності до школи.

Методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної

освіти з батьками вихованців

 

Нині ефективність дошкільної освіти пов’язана з організацією освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства. Це спонукає оновити зміст і форми співпраці педагогів закладів дошкільної освіти з батьками вихованців.

Робота з батьками завжди була традиційною складовою дошкільної освіти, адже заклад дошкільної освіти є першим соціальним середовищем, до якого дитина потрапляє із сім’ї. Дорослі учасники освітнього процесу мають усвідомити значущість партнерської взаємодії між закладом освіти і родиною, оскільки така співпраця покликана створити сприятливі умови для виховання здорової, соціально адаптованої, всебічно розвиненої дитини.

Пошук шляхів, спрямованих на формування взаєморозуміння та довіри, побудови партнерської взаємодії між закладом і родиною, має ініціювати педагогічний колектив. Співпрацю закладу дошкільної освіти з родинами слід реалізувати в таких напрямках:

  • створення інформаційно-просвітницького простору для батьків та інших членів родини, які беруть участь у вихованні дитини;
  • підвищення фахової майстерності педагогів через ознайомлення з родинним досвідом виховання;
  • сприяння інтеграції родинного виховання в суспільне;
  • заохочення батьків брати активну участь в освітньому процесі;
  • узгодження понять, цінностей, педагогічної позиції, досягнення єдності виховних впливів на дитину в родині та закладі дошкільної освіти;
  • формування у педагогічних працівників та батьків позитивного ставлення до партнерської взаємодії, спонукання їх до дій і моделей поведінки, орієнтованих на взаєморозуміння та взаємоповагу.

Для реалізації принципів партнерства педагоги закладів дошкільної освіти найчастіше використовують такі форми роботи: індивідуальні чи групові бесіди та консультації, консультативні центри, зустрічі з експертами, міні-лекції, фото-/відеопрезентації тощо. Із родинами вихованців педагоги працюють як особисто, так і в режимі онлайн.

Найпоширенішими засобами інформування батьків про життя закладу дошкільної освіти є його сайт, а також інформаційні осередки: дошки оголошень, ширми, планшети, папки, інформаційні/тематичні стенди,тематичні/педагогічні виставки, стінгазети, колажі, бібліотеки педагогічної, психологічної, правової, медичної, дитячої літератури тощо.

Інформаційній відкритості закладу дошкільної освіти сприятимуть залучення батьків до підготовки й проведення родинних свят, розваг, дозвілля, конкурсів, виставок, ярмарків, дослідницької діяльності дітей, проектів, екскурсій, туристичних походів, змагань, толоки, облаштування розвивального середовища, дні відкритих дверей тощо. Обов’язковою умовою при цьому має бути добровільна участь у заходах усіх учасників освітнього процесу.

Для обміну досвідом виховання, цікавими ідеями щодо розвитку дітей рекомендуємо використовувати різні форми зустрічей із батьками: майстер-класи, тренінги, круглі столи, брифінги, інтерактивні ділові ігри, творчі лабораторії, бесіди/диспути/обговорення, семінари/практичні семінари тощо.

Із просвітницькою метою варто проводити батьківські збори, конференції, лекторії. Час від часу запрошуйте на ці заходи практичних психологів, соціальних педагогів, медичних працівників та інших фахівців.

Оперативно обмінюватися інформацією з батьками найзручніше в інтернеті. У пригоді стануть сторінки сайтів закладів дошкільної освіти, електронне листування, онлайн-спілкування у закритій групі в соціальних мережах тощо. Оскільки комунікація відбуватиметься не лише в площині «батьки – вихователь», а й «батьки – батьки», це активізуватиме батьківську спільноту, формуватиме коло однодумців серед учасників освітнього процесу. Завдяки цьому заклади дошкільної освіти зможуть долучити до співпраці навіть раніше пасивних батьків вихованців.

Запропонований вище перелік напрямків та форм роботи закладу дошкільної освіти щодо взаємодії з родинами має орієнтовний характер і представлений на розсуд педагогічним колективам. Раціональне поєднання різних форм роботи, розроблення власних або використання перевірених на практиці технологій залежить як від потенційних можливостей конкретного педагогічного колективу, так і від потреб родин вихованців.

Аби спонукати батьків до спільної з педагогами участі в розвитку дитини, рекомендуємо залучати їх до планування роботи закладу дошкільної освіти (для прикладу: представників батьківського комітету, групи батьківської ініціативи, спільні творчі групи педагогів та батьків). Для досягнення ефективності у взаємодії з батьками важливо проявляти відкритість закладу дошкільної освіти до спілкування, з перших зустрічей орієнтувати батьків на конструктивність у розв’язанні всіх питань щодо перебування дитини в закладі освіти.

Батьків потенційних вихованців варто ознайомити з наявними формамиздобуття дошкільної освіти (на базі дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних закладів освіти, через соціально-педагогічний патронат тощо), із порядком приймання дітей до закладу, роллю батьків у створенні передумов щодо безболісної адаптації дитини до нового соціального середовища.

Знайомство із закладом освіти слід розпочати з його презентації: повідомити про кількість груп, принципи їх комплектації та наповнюваності, кількісний і якісний педагогічний склад, режим роботи. Відтак варто пояснити принцип роботи з дітьми, посилаючись на законодавчу та нормативно-правову базу, традиції закладу, конкретні освітні завдання поточного року.

Під час індивідуальних зустрічей із батьками педагоги мають з’ясувати індивідуальні особливості фізичного та психічного розвитку дитини. Такий захід допоможе забезпечити оптимальні умови перебування дитини в закладі дошкільної освіти на засадах партнерських стосунків із родиною та побудувати співпрацю на взаємодовірі.

Для формування спільних впливів на дитину важливо визначити її інтереси, особистісні якості, які зумовлюють поведінку в соціумі. Також потрібно вивчити батьківські запити щодо змісту, методів і способів навчально-виховних дій із дітьми, з’ясувати їхні очікування від перебування дитини в закладі дошкільної освіти.

Педагогам слід дізнатися, чи потребують батьки допомоги у розв’язанні проблем із вихованням та індивідуальним розвитком дитини, чи готові співпрацювати із закладом освіти, і якщо так, то як саме. Усю зібрану під час зустрічей із батьками інформацію слід використовувати конфіденційно й виключно для врахування індивідуальних особливостей дитини під час освітнього процесу.

На основі зібраних даних про дитину та очікування батьків щодо її розвитку заклад дошкільної освіти обирає напрямки взаємодії з родинами вихованців та форми її реалізації. Співпраця родини й колективу закладу дошкільної освіти, реалізована через переговори, запобігання конфліктів, довіру, взаємоповагу та рівноправне партнерство, об’єднана спільною метою та відповідальністю, допоможе з’ясувати причини виникнення та знайти шляхи подолання можливих проблем.

Упровадження активних форм взаємодії в практику закладу дошкільної освіти потребує відповідної підготовки педагогічного колективу. З огляду на це можна визначити такі завдання методичної служби:

– формування позитивного ставлення педагогічного колективу до впровадження системи роботи з батьками на умовах активної партнерськоївзаємодії;

  • створення й підтримка творчого, конструктивного педагогічного середовища;
  • підвищення фахової майстерності педагогів через ознайомлення з позитивним досвідом родинного виховання;
  • забезпечення інформаційної підтримки, планування основних завдань і змісту співпраці закладу освіти з батьками;
  • конкретизація напрямків взаємодії, координація та контроль діяльності.

Види роботи з кадрами, їх тематику та кількість визначає заклад дошкільної освіти. Сучасна практика професійної підтримки педагогів охоплює широкий спектр форм і змісту діяльності, зокрема:

  • виявлення й упровадження в роботу педагогічного та родинного досвіду;
  • розроблення та організація консультацій, семінарів, тренінгів, круглих столів, творчих лабораторій, ділових ігор, конференцій, майстер-класів;
  • створення осередків для надання систематичної різнопланової методичної та інформаційної допомоги (зразки планування, рекомендації щодо проведення спільних заходів, презентації педагогічних інновацій, методичної літератури, фахових періодичних видань, оформлення стендів, виставок тощо).

Визначення чітких пріоритетів у роботі, особиста готовність педагогів та батьків до співпраці, спрямованість усіх заходів на партнерський формат взаємин сприятимуть досягненню мети – організації освітнього процесу на принципах партнерства і довіри.